18 жовтня 2004 р.
Канал Дунай-Чорне море: візит Спільної місії Європейської Комісії та міжнародних конвенцій по встановленню фактів щодо “Каналу по Бистрому”

Візит Місії в Україну відбувся 6-8 жовтня 2004. Цей візит був викликаний посиленням уваги міжнародної спільноти до питання будівництва суднового ходу через гирло Бистре. Міжнародна спільнота занепокоєна відсутністю адекватної та незалежної оцінки впливу на навколишнє середовище від будівництва каналу.

Представник Екоправо-Львів, Ольга Мелень, зустрілася з представниками Місії під час їх зустрічі з НУО. Під час зустрічі Місії було надано меморандум Екоправо-Львів, з викладом наших коментарів на лист Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до Європейської Комісії.

За результатами свого візиту в Україну Місія підготує звіт.

Канал Дунай-Чорне море: чергове законне та обґрунтоване рішення

6 жовтня 2004р. відбулося засідання Вищого господарського суду України у справі щодо вилучення в Дунайського біосферного заповідника проток і внутрішніх водойм.

Судове засідання, на якому сторони викладали свої аргументи і вимоги, тривало 20 хвилин. Після декількох нечітких та недоречних запитань судді Уліцького до Кілійської районної ради, яка подала касаційну скаргу, судді вирішили винести рішення.

Кілійській райраді було відмовлено в касаційній скарзі, а попередні рішення судів залишено в силі. Таким чином, Вищий господарський суд узаконив вилучення земель та скасування державного акту, виданого Дунайському біосферному заповіднику.

Останню крапку в цій справі буде ставити Верховний суд України.

15 жовтня 2004 р.
Канал Дунай-Чорне море: з’являються нові судді

5 жовтня 2004р. відбулося чергове засідання господарського суду м. Києва у справі про визнання недійсним висновку державної екологічної експертизи №191 робочого проекту каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, І етап.

Слухання справи було розпочато заново, так як ДП “Дельта-Лоцман” було залучено до справи як другого відповідача та у зв’язку з призначенням колегіального розгляду цієї справи.

Рішенням голови суду, на вимогу судді Коротун О.М., справа тепер розглядається в складі трьох суддів. За словами судді, на такий крок її наштовхнула складність справи та загальнодержавна важливість питання будівництва каналу.

У зв’язку з необхідністю вивчення новими суддями матеріалів справи, розгляд справи призначено на 28 жовтня 2004р.

30 вересня 2004 р.
Відбулась Шоста щорічна зустріч Мережі реалізації програм природоохоронного законодавства (REPIN)

26-28 вересня 2004 року в Єревані (Вірменія) відбулась Шоста щорічна зустріч мережі REPIN країн Східної Європи, Кавказу і Центральної Азії. Мережа сприяє природоохоронним органам країн СЄКЦА і іншим зацікавленим сторонам в охороні якості навколишнього середовища і здоров’я людей шляхом розробки і реалізації ефективної екологічної політики і законодавства.

Серед питань порядку денного, зокрема, обговорювались Керівні принципи системи комплексних природоохоронних дозволів для країн СЄКЦА. Було представлено аналіз умов для поступового впровадження системи комплексних природоохоронних дозволів в окремих галузях промисловості України і вироблення відповідних рекомендацій.

БФ „Екоправо-Львів” (Наталія Андрусевич, спеціаліст з міжнародних питань) представив результати проведеного дослідження про доцільність впровадження в Україні системи екологічного маркування та інформування громадськості. Можливо, така система екологічного маркування в якості пілотного проекту почне впроваджуватись у Львівській області вже з наступного року.

15 вересня 2004 р.
Рада Європи стверджує, що Україна порушила Бернську Конвенцію.

Експерт Конвенції про охорону дикої фауни і флори і природних середовищ існування в Європі (Бернської Конвенції), містер Герв Летьєр підготував звіт щодо будівництва судового ходу через гирло Бистре.
Його офіційний візит в дельту Дунаю мав місце 22-25 липня 2004 року за участі голови Департаменту природної спадщини та біологічного різноманіття Ради Європи.
У звіті експерт вказав на відсутність економічної оцінки та аналізу, включаючи альтернативи, відсутність аналізу ризиків, відсутність точних даних про очікуваний вплив робіт та про передбачувані заходи попередження та компенсації шкоди, нагадуючи про звіт ЮНЕСКО/Рамсару про неадекватність оцінки впливу на навколишнє середовище. Таким чином, рішення про будівництво судового ходу через гирло Бистре було прийняте без урахування розміру екологічної шкоди та без економічного аналізу проекту.
Шкода, нанесена реалізацією проекту, буде проявлятися у вигляді шкоди видам, перш за все птахам, середовищу існування, ландшафтам дельти, природним процесам і динаміці річки.
Звіт містить рекомендації щодо більш детального вивчення альтернативних рішень з урахуванням перспектив, і дотримання рекомендацій звіту, підготовленого експертами ЮНЕСКО/Рамсарської конвенції. До речі, у їх звіті визнано варіант через гирло Бистре найгіршим рішенням.

13 серпня 2004р.
Дунайська комісія занепокоєна будівництвом каналу Україною. Ми отримали лист (англійською мовою) від Міжнародної комісії по захисту ріки Дунай (далі Дунайської комісії) як відповідь на наше звернення. Комісія підтвердила свою занепокоєність ймовірним негативним впливом на довкілля та екосистеми Чорного моря та ріки Дунай від реалізації проекту будівництва каналу.
Положення Дунайської конвенції вимагають обміну інформацією щодо запланованої діяльності. У зв’язку з цим Комісія в грудні 2003р. на свої зустрічі прийняла резолюцію (англійською мовою), виражаючи занепокоєння цим проектом та вимагаючи від уряду України надати інформацію щодо можливого впливу на довкілля, та наголошуючи на необхідності проведення всестороньої оцінки впливу на довкілля від будівництва каналу.

На початку червня 2004р. знов було направлено лист до України з вимогою зупинити днопоглиблення до проведення міжнародної оцінки та обговорення впливів на довкілля, як цього вимагає Дунайська конвенція. В середині липня Президент Дунайської Комісії Катеріна Дей (яка діяла одночасно і як представник Європейської комісії) та Філіп Веллер (виконавчий секретар Дунайської комісії) мали зустріч з заступником міністра закордонних справ України. На ній було домовлено, що вся інформація щодо проекту і оцінки його впливу на довкілля буде надана Дунайській комісії для експертного аналізу. Дунайській та Європейській комісії було надано деяку документацію. Одночасно комісія просила призупинити реалізацію проекту, поки не буде оцінено цю документацію. Але так не сталося.
Оцінка цих документів Дунайською комісією показала, що вони не достатні, щоб оцінити шкоду довкіллю і не відповідають вимогам щодо обміну інформацією згідно норм Дунайської конвенції. На підставі цього було складено повторне звернення до України щодо надання додаткової інформації.
Дунайська комісія заявляє, що Україна порушила свої зобов’язання щодо обміну інформацією у відповідності з нормами Дунайської конвенції. Тому, дане питання буде розглядатися на зустрічі робочої групи Дунайської комісії в вересні цього року.

5 серпня 2004 р.
Відбулося засідання Господарського суду м.Києва щодо оскарження БФ “Екоправо-Львів” висновку державної екологічної експертизи робочого проекту каналу Дунай-Чорне море через гирло Бистре, І етап. На засіданні були присутні представники відповідача - Міністерства охорони навколишнього природного середовища та представник третьої особи – ДП “Дельта Лоцман”.
Так як другим пунктом наших позовних вимог є надання документації ОВНС, що на даний час знаходиться вже у ДП “Дельта-Лоцман”, суд залучив останніх як відповідачів по справі. Тому, судовий розгляд по нашій позовній заяві буде розпочато заново, а наступне слухання призначено на 5 жовтня 2004р., так як суддя іде відпустку.
Цікаво, що суддя намагалася відкласти розгляд справи до вирішення нашої касаційної скарги щодо оскарження екологічної експертизи щодо ТЕОІ в Вищому господарському суді. Розгляд нашої касації призначено на 21 жовтня 2004р..
Скоріш за все рішення Вищого господарського суду України передуватиме рішенню господарського суду по експертизі робочого проекту і буде мати вирішальне значення для нашої справи.

30 липня 2004 р.
Справа Канал Дунай - Чорне море: чергове засідання суду по екологічній експертизі.

Чергове засідання Господарського суду м.Києва за позовом БФ “Екоправо-Львів” до Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо скарження висновку державної екологічної експертизи №191 щодо робочого проекту каналу Дунай - Чорне море відбудеться 5 серпня 2004р..
Судом було залучено до розгляду справи ДП “Дельта-Лоцман” як третю особу, що не заявляє самостійних вимог. Проте, “Дельта-Лоцман” попросив суд розглядати справу у його відсутності.

Канал Дунай – Чорне море : Суди не бажають приймати рішення

29 червня 2004 року Господарський суд м. Києва слухав справу щодо оскарження висновку державної екологічної експертизи №191 щодо робочого проекту каналу Дунай-Чорне море. Це було друге судове засідання, але суд не прийняв жодного рішення, незважаючи на вже розпочате будівництво каналу Міністерством Транспорту України.

30 червня 2004 року Вищий Господарський суд України заслухав справу щодо вилучення в Дунайського біосферного заповідника проток і внутрішніх водойм. Оскільки рішення не було прийнято, здається, що суд очікує політичного вирішення проблеми.

Вийшли з друку дві публікації БФ „Екоправо-Львів” з європейського права навколишнього середовища.

В червні 2004 р. вийшли з друку дві нові публікації Екоправо-Львів:

- Європейське право навколишнього середовища. Микієвич М.М., Андрусевич Н.І., Будякова Т.О. Навчальний посібник – Львів, 2004. – 256 с., (українською мовою);

- Збірник нормативно-правових актів Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього середовища. – Львів, 2004. - 192 с. ( українською мовою).

Презентація цих видань відбулася 30 червня 2004 року в приміщенні бібліотеки БФ „Екоправо-Львів”.

Публікація видань здійснювалась в рамках проекту „Розвиток європейського права навколишнього середовища в Україні” за фінансової підтримки Європейського Союзу у тісній співпраці з кафедрою європейського права факультету міжнародних відносин Львівського національного університету ім. І.Франка. Проект спрямований на заохочення викладання європейського права навколишнього середовища у вищих навчальних закладах України, на полегшення вивчення європейського права навколишнього середовища студентами, на підвищення інформованості неурядових організацій України з питань європейського права навколишнього середовища.

Дивіться опис цих публікацій у розділі “Наші публікації”

Європейські міністри екології обговорюють питання каналу Дунай – Чорне море.

ЕПЛ висловив свою стурбованість щодо будівництва каналу Дунай – Чорне море під час Третьої Зустрічі Сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенціяя Еспо), що проводилась у Цавтаті (Хорватія) 2-4 червня 2004 р.

Під час роботи сегменту високого рівня Зустрічі, Андрій Андрусевич, виконавчий директор ЕПЛ, наголосив, що “останнім прикладом, який привернув увагу усієї європейської екологічної громадськості, є будівництво Урядом України судоходного каналу в українській частині дельти Дунаю. Процес планування та будівництва каналу не включав жодної транскордонної оцінки та участі громадськості”.

За кілька днів до 3-ої Зустрічі Сторін Румунія звернулась до Комітету із застосування конвенції Еспо із скаргою проти України з питання будівництва каналу.

Комітет з дотримання Оргуською конвенції розглядає питання порушення Україною прав громадян у процесі будівництва каналу Дунай – Чорне море.

За зверненням БФ “Екоправо-Львів” Комітет із дотримання Оргуської конвенції розпочав офіційний розгляд порушення Україною екологічних прав громадян під час планування та будівництва каналу Дунай – Чорне море. На своєму останньому засіданні Комітет прийняв рішення звернутись до Уряду України з вимогою надати роз’яснення з цього питання.

Справа Канал Дунай - Чорне море: оскарження висновку державної екологічної експертизи №191 щодо робочого проекту каналу Дунай - Чорне море.

Перше засідання Господарського суду м. Києва, призначене на 25 травня 2004 р., за позовом БФ “Екоправо-Львів” до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не відбулося через неявку відповідача. Представником Мінекології в даній справі виступає Мамула А.М., який одночасно представляє Міністерство транспорту.

Ми надали суду доповнення до позовної заяви, в якому обґрунтували незаконність висновку державної екологічної експертизи №191 щодо робочого проекту каналу Дунай-Чорне море та просили суд визнати його недійсним. Ми заявили, що відповідач при здійсненні державної екологічної експертизи робочого проекту каналу Дунай-Чорне море порушив принципи об’єктивності і наукової обґрунтованості, гласності, комплексності, врахування громадської думки. Не було також проведено оцінку впливу будівництва каналу на рибні ресурси та птахів.

Мінекології не забезпечило ні належного інформування громадськості про процес експертизи, ні можливості громадськості взяти участь в прийнятті рішення, чим було порушено наше право на участь у процесі екологічної експертизи робочого проекту.

Наступне судове засідання призначено на 15 червня 2004 р.

Слухання апеляційної скарги Д. Скрильнікова на неправомірні дії Президента України

10 червня 2004 р. о 12 год.30 хв. відбудеться засідання Апеляційного суду м. Києва за апеляційною скаргою на рішення Печерського місцевого суду по скарзі Д. Скрильнікова на неправомірні дії Президента України. Громадянин Скрильніков Д.В. вимагає визнання незаконним п. 3 Указу Президента, яким було внесено зміни до Указу Президента України "Про створення Дунайського біосферного заповідника" - справа про вилучення проток та внутрішніх водойм. (Додаткову інформацію про дану скаргу читайте в архіві новин).

Попередні засідання, призначені на 19 квітня та 17 травня, не відбулись в зв’язку з відсутністю представника Мінтрансу та хворобою судді.

15 - 20 травня 2004 р. в Українських Карпатах відбулася 14-та щорічна зустріч Всесвітнього альянсу екологічного права (Environmental Law Alliance Worldwide - E-LAW).

Вперше в історії E-LAW така зустріч проводилась в Європі. Близько 40 юристів-екологів із 15 країн світу (навіть таких віддалених, як Свазіленд у Південній Африці та Чилі у Південній Америці) прибули минулого тижня до Українських Карпат на зустріч зі своїми колегами.

Метою даної зустрічі було налагодження тісної співпраці та взаємодопомоги між юристами-екологами з різних країн світу у вирішенні екологічних проблем та пошуку шляхів покращення стану довкілля, а також подолання ізоляції, у якій працюють громадські екологічні юристи. Учасники зустрічі отримали унікальну можливість зустрітися та спільно працювати над вирішенням актуальних питань захисту довкілля та практичних проблем, з якими вони стикаються у своїй діяльності.

Під час зустрічі учасники представили результати своєї діяльності та обмінялися успішним досвідом у застосуванні екологічного права громадського інтересу, обговорювали спільні проекти та справи, заручилися підтримкою своїх колег та отримали правову та наукову підтримку, а також ресурси для своєї поточної роботи від колег із свого регіону та цілого світу.

Всесвітній альянс екологічного права був створений у 1989 р. громадськими адвокатами із 10-ти країн для надання громадським юристам та науковцям з усього світу необхідних ресурсів та навичок для охорони довкілля правовими засобами. На сьогоднішній день більш як 300 юристів та науковців із понад 60 країн щоденно звертаються до мережі Альянсу за правовою та науковою інформацією та допомогою.

20 - 21 травня 2004 р. в Українських Карпатах відбулася 9 міжнародна зустріч Асоціації екологічного права Центральної та Східної Європи і Нових Незалежних Держав (Асоціація ГУТА).

Учасники зустрічі обмінялися успішним досвідом щодо справ та реалізованих проектів, обговорили спільні проекти та перспективи подальшої співпраці у контексті розширення Європейського Союзу та участі Асоціації у міжнародних процесах.

Асоціація є результатом багаторічного процесу Гута, що втілюється у щорічних конференціях юристів-екологів громадського інтересу регіону Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. У 1995 році була організована перша така конференція у невеликому карпатському селищі Гута, звідки і пішла назва організації. Процес Гута має важливе значення для розвитку і підтримки співпраці та взаємодопомоги між юристами-еклогами нашого регіону.

Ми висловлюємо свою щиру подяку за підтримку цих зустрічей:

Trust for Mutual Understanding

http://www.tmuny.org/

IUCN

http://www.iucn.org/

Weeden Foundation

http://www.weedenfdn.org/

MacArthur Foundation http://www.macfound.org/

АК "Комбінат Придніпровський" , Злагода™ http://www.zlagoda.dp.ua/

Мінеральна Вода “Кнісельчанка”

19 квітня 2004р. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України затвердило висновок №191 державної екологічної експертизи щодо робочого проекту „Створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти.І етап“ по гирлу Бистре. Вказаним висновком Міністерство позитивно оцінило вказаний робочий проект та визнав його реалізацію екологічно допустимою. Невід’ємною складовою частиною висновку є наукова еколого-експертна оцінка робочого проекту, виконана Харківським національним університетом ім.Каразіна, яка покладена в основу висновку експертизи №191.

14 травня 2004р. БФ «Екоправо-Львів» направив скаргу в Міжднародну Комісію по захисту ріки Дунай щодо порушення Україною Конвенції про охорону і стале використання ріки Дунай. (Оригінал документу на англійській мові)
Будівництво канала в гирлі Бистре і судноплавство на українській частині ріки Дунай неминуче буде супроводжуватися аваріями суден, і в результаті матиме місце забруднення води нафтою, пестицидами, іншими шкідливими забруднюючими речовинами, побутовими відходами і каналізаційними стоками, чужорідними організмами. Транскордонний вплив будівництва каналу очевидним і безспірним .
Україною не були вжиті заходи по забезпеченню ефективної охорони якості води і сталого використання води, запобіганню транскордонному впливу, не було прийнято до уваги ймовірний вплив будівництва каналу на водні ресурси і збереження водних ресурсів ріки Дунай, що є порушенням ст.5,6 Конвенції.
У зв’язку з цим, ми просимо комісію скликати позачергову зустріч сторін Конвенції, підготувати доповідь про дотримання Україною відповідних положень Конвенції, і розглянути питання розробки рекомендацій чи рішень з метою зупинення порушення Україною норм Конвенції.
«Екоправо-Львів» надіслало додатково інформацію (документ доступний тільки англійською мовою) щодо звернення Секретаріату Рамсарської конвенції до Президента України Л.Кучми, в якому він виявив занепокоєння планами уряду побудувати канал через Українську частину дельти Дунаю і критику цих планів, висловлену WWF.

22 березня 2004р. БФ “Екоправо-Львів” подав до суду позовну заяву проти Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Фонд заявив про порушення Міністерством нашого права на інформацію та права на участь в процесі державної екологічної експертизи робочого проекту каналу Дунай-Чорне море.

Господарський суд м.Києва призначив розгляд справи на 25 травня 2004р.

6 травня 2004р. БФ “Екоправо-Львів” надіслав скаргу в Комітет по дотриманню Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуської конвенції).
Ми заявили про порушення Україною вимог Орхуської конвенції під час прийняття рішення щодо будівництва суднового ходу Дунай-Чорне море через територію Дунайського біосферного заповідника ЮНЕСКО.
Зокрема, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України під час проведення державної екологічної експертизи ТЕО інвестицій створення каналу Дунай-Чорне море порушило право громадськості на участь в прийнятті екологічно значимих рішень. Вказане право полягає в своєчасному та адекватному інформуванні громадськості про заплановане рішення, надання доступу громадськості до інформації, що стосується прийняття рішення, виявлення громадської думки та максимальне врахування результатів участі громадськості при прийнятті рішення.
У зв’язку з тим, що Міністерство не виконало зазначених вимог та порушило Орхуську конвенцію, ми просили Комітет, поряд з іншим, надати Україні рекомендації щодо застосування Конвенції. (Оригінал документу на англійській мові)

.Вищий господарський суд України призначив на 30 червня 2004р. розгляд касаційної скарги Кілійської районної ради на рішення апеляційного суду Одеської області. Райрада вважає необґрунтованим і незаконним скасування Державного акту на право постійного користування землями, виданого Дунайському біосферному заповіднику.

26 квітня 2004 р. Екоправо-Львів надіслало термінове оповіщення до секретаріату Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин та Угоди про збереження афро-азійських мігруючих водно-болотних птахів . Ми звернулися до секретаріату з проханням провести негайне розслідування щодо запланованого будівництва каналу Україною. Наше звернення має на меті захистити кроншнепа тонкодзьобого ( Numenius tenuirostris ) - вид, який знаходиться на межі зникнення, а популяція якого в зменшилась до 50 особин.

30 березня 2004р. Київський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на рішення господарського суду м.Києва від 10.02.2004р. про визнання висновку державної екологічної експертизи ТЕО каналу Дунай-Чорне море №105 недійсним.
31 березня 2004 р.

Три судді, на чолі з головуючим суддею Львовим Б.Л. за 40 хв. вислухали аргументи позивачів та відповідачів, та винесли постанову про те, що рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Нагадуємо, що вказаним рішенням місцевого суду визнано порушення Міністерством права БФ" Екоправо-Львів" на участь в проведенні державної екологічної експертизи, порушення Міністерством законодавства про проведення державної екологічної експертизи, встановлено відсутність посилання в висновку на склад експертів, відсутність чіткої оцінки міністерством документації ТЕО, а також відсутність визначення експертами відповідності об’єкту експертизи вимогам екологічного законодавства.

Після отримання постанови апеляційного суду, ми будемо оскаржувати її в касаційному порядку.

24 березня 2004 р. ми відзначали 10-річчя Екоправо-Львів.

У підсумку десяти років роботи - і успіхи, і досвід, і значне зростання. Ми вдячні усім, хто з нами працював, хто підтримував та надихав нас на шляху збереження довкілля та досягнення верховенства права в Україні.

Канал Дунай — Чорне море: винесено рішення у справі щодо оскарження Указу Президента України громадянином Д. Скрильніковим
30 січня 2004 р.

12 січня 2004 року Місцевий суд Печерського району міста Києва виніс рішення про відмову в задоволенні скарги громадянина Скрильнікова Д.В. про визнання незаконним п. 3 Указу Президента, яким було внесено зміни до Указу Президента України "Про створення Дунайського біосферного заповідника". (Додаткову інформацію про дану скаргу читайте в архіві новин).

Суддя зазначила що “з огляду на характер внесених змін до Указу Президента України від 10.08.1998 року, судом не вбачається, що межі, категорія або статус Дунайського біосферного заповідника будь-яким чином було змінено.”

Суд практично обійшов питання дотримання законодавства при прийнятті оскаржуваного Указу та прийняв рішення базуючись на усних поясненнях Мінтрансу та Мінекології, щодо так званої “редакційної правки” Указу, не підтверджених жодними доказами.

Суддя “не вбачає порушень прав, свобод чи законних інтересів заявника прийняттям спірного нормативного акту”. Однак, скаржник переконаний, що збереження Дунайського біосферного заповідника — об’єкту природно-заповідного фонду, унікального не тільки в межах України, а й всієї Європи — збереження якості та цілісності його території, а також його біорізноманіття є важливим для кожного громадянина, та, безпосередньо, для нього. З огляду на це, Д. Скрильніков наполягає на тому, що його законні права та інтересів порушуються прийняттям даного Указу (метою якого є вирішення питань щодо будівництва судноплавного шляху Дунай - Чорне море, тобто, в подальшому, господарське використання цінної природної території), та планує оскаржити рішення суду.

Канал Дунай-Чорне море: 27 січня 2004р. відбулося чергове засідання Господарського суду м. Києва щодо оскарження Екоправо-Львів висновку держаної екологічної експертизи
29 січня 2004 р.

Відповідача (Мінекології) у судовому засіданні представляв юрист Мінтрансу А. Мамула, якому сам міністр С. Поляков підписав довіреність. Він продовжував заперечувати порушення висновками екологічної експертизи вимог ЗУ “Про екологічну експертизу”. На його думку, вимоги цього закону, які стосуються проведення екологічної експертизи не поширюються на проведення державної екологічної експертизи.

На запитання судді щодо оцінки міністерством висновків екологічної експертизи начальник управління екологічного аудиту, експертизи та страхування Мінекології, Калиновський С., відповів, що спірний висновок є позитивним, за умови зміни зонування. На наші зауваження, що, хоча, зміни зонування на сьогодні не було проведено, проект будівництва каналу вже подано на екологічну експертизу в Мінекології і оголошено в газеті “Голос України” Заяву про екологічні наслідки діяльності, Калиновський відповів, що, хоча, документи і подані, однак, експертиза почнеться тільки тоді, коли буде проведено нове зонування.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідачі повідомили суду про схвальні висновки міжнародних експертів щодо будівництва каналу, надавши суду копію цих висновків. Під висновками наукових експертів вони розуміли рішення, запрошених Мінтрансом на конференцію в Одесі експертів, які не є офіційними. Офіційними можна вважати тільки висновки експертів ЮНЕСКО і Рамсару, запрошених МЗСУ та Мінекології, які вже дали свої висновки про засудження будівництва в Бистрому. Ці висновки незабаром будуть доступні на веб сторінці ЮНЕСКО.

Суд оголосив перерву до 10 лютого 2004р.

Канал Дунай-Чорне море: 13 січня 2004р. відбувся розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області щодо вилучення в Дунайського біосферного заповідника земель проток і внутрішніх водойм.
21 січня 2004 р.

13 січня 2004р. Одеський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу Кілійської районної ради на рішення господарського суду Одеської області від 24.11.03р. про визнання недійсними розпоряджень Кілійської районної ради від 17.03.99р., 19.03.99р. та державного акту на право постійного користування землею, виданого Дунайському біосферному заповіднику.
Розгляд скарги відбувався в складі 3-х суддів, із доповідачем суддею Величко Т.А. Під час розгляду доповідали: представник Кілійської районної ради, юрист Екоправо-Львів Мелень О.М.; представник Вилківської міської ради Мамула А.М.; та представник Дунайського біосферного заповідника (третя особа) Волошкевич О.М.
Суддю найбільше цікавили питання причин пропуску строку позовної давності Вилківською міською радою, які норми законодавства порушують рішення райради, і які саме права чи інтереси міськради та територіальної громади м. Вилкове було порушено оскаржуваними рішеннями. Обґрунтованих відповідей на ці запитання від представників Вилківської міської ради суд не отримав.
Після гарячих дебатів суд оголосив перерву. Наступне засідання призначено на 3 лютого 2004р.

Канал Дунай - Чорне море: 23 грудня 2003р. відбулося чергове засідання господарського суду міста Києва щодо оскарження Екоправо-Львів висновку екологічної експертизи №105.
30 грудня 2003 р.

Представник відповідача не з’явився на судове засідання, тому розмова з суддею мала неофіційний характер.
Суддя повідомив, що згідно висновку №105, будівництво каналу не може розпочатися, поки не буде проведено зонування Дунайського біосферного заповідника. Він вважає, що висновок є позитивним за певної умови - виключення гирла Бистре з заповідної зони при проведенні зонування. Це передбачено в п.3.13.Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи: “при потребі, погодження (позитивний висновок) може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу і може бути перевірено Міністерством в робочому порядку”. Суд вважає, що висновок №105 відповідає цим вимогам, якщо ми не доведемо іншого: що зміна зонування не є “несуттєвою доробкою”.
Ми подали суду доповнення до позовної заяви, де зазначали, що висновок підлягає визнанню недійсним, оскільки він підписаний не уповноваженою особою - заступником державного секретаря. Суд зобов’язав відповідача надати суду документи, що підтверджують повноваження зазначеної особи підписувати висновки державної екологічної експертизи.
Наступне судове засідання призначено на 27 січня 2004р.

Канал Дунай-Чорне море: судове засідання 16 грудня щодо оскарження Указу Президента України громадянином Д. Скрильніковим
26 грудня 2003 р.

16 грудня 2003 р. в місцевому суді Печерського району міста Києва продовжувався розгляд справи щодо оскарження громадянином Д. Скрильніковим Указу Президента України, яким було внесено зміни до Указу Президента України "Про створення Дунайського біосферного заповідника", вилучаючи з нього протоки та внутрішні водойми. (Додаткову інформацію про дану скаргу читайте в архіві новин)

У судовому засіданні були присутні: скаржник, представник відповідача (представник Мінюсту) а також представники Мінекоресурсів та Мінтрансу. Представник Мінекоресурсів заявив, що зміни до Указу були звичайною “редакційною правкою”, в зв’язку з чим погодження з Мінекоресурсів не вимагалось. Мінтранс також повідомив, що вони виявили “помилку”, допущену включенням проток і водойм в Указ Президента “Про створення Дунайського біосферного заповідника” та звернулись до Президента з проханням її виправити. (Цікаво, чому помилку виправили саме в сторону вилучення проток та водойм , а не в інтересах збереження природи і хто має нести відповідальність за таку помилку?). Нажаль, суддя не виявила бажання з’ясувати, чи було це дійсно помилкою, та відмовила скаржнику в клопотанні про надання Міністерством екоресурсів матеріалів, які були підставою для створення Дунайського біосферного заповідника. Адже саме в них повинні міститися відповідні карти, наукові обґрунтування, які би підтверджували що саме та з якою метою увійшло до заповідника.

Крім того, цікавою була позиція представника Мінекоресурсів (заступника начальника Державної служби заповідної справи п. Комарчука С.С.). Він стверджував, що протоки та внутрішні водойми нічого в режимі не втратили, та, навпаки, охоронятимуться ще краще як землі водного фонду та прибережні захисні смуги, згідно Водного кодексу.

У засіданні також з’ясовували, яким чином могли бути порушені права та законні інтереси скаржника прийняттям даного Указу.

Наступне засідання відбудеться 12 січня 2004 р.

Канал Дунай-Чорне море: друге судове засідання щодо оскарження Екоправо-Львів висновку держаної екологічної експертизи
23 грудня 2003 р.

16 грудня 2003р. відбулося друге засідання господарського суду м. Києва за позовом Екоправо-Львів до Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Відповідач безпідставно наполягала на тому, що направлення документації ОВНС для її еколого-експертної оцінки в КНУ ім. Шевченка, за офіційним завданням Міністерства, не є початком проведення екологічної експертизи. Після уточнюючих запитань судді вона, однак, визнала, що Заяву про екологічні наслідки було оголошено після початку проведення експертизи.

На запитання судді про причини відсутності у висновку вступної, констатуючої та заключної частини, в супереч вимогам ст.34 Закону “Про екологічну експертизу”, відповідач заявила, що Міністерство не керувалось нормами цього закону, оскільки проводило державну екологічну експертизу, а не екологічну експертизу, які на її думку, є цілком різними. Таке трактування відповідачем положень закону явно здивувало суддю, зважаючи на те, що згідно ст.12 вказаного закону державна екологічна експертиза є однією з форм екологічної експертизи. Спроби судді роз’яснити відповідачу вимоги закону та необхідність чіткої структури висновку експертизи не дали результату.

Суддя також поставив питання про доцільність проведення вказаної екологічної експертизи, виходячи із формулювання самого висновку, що вплив оцінювався “...без врахування існуючого зонування ДБЗ (заповідного статусу гирла Бистре)...”, оскільки нового зонування проведено не було, а реалізація проекту за існуючого зонування суперечить ст.ст.18,16 Закону “Про природно-заповідний фонд України”. Проте відповідач не могла пояснити і цього. Вона наголошувала, що Міністерство затвердило висновок №105, як позитивний, спираючись на твердження компетентних науковців КНУ, які його готували, що будівництво можливе.

Суддя оголосив перерву для ознайомлення з наданими сторонами документами. Наступне судове засідання призначено на 23.12.2003.

Виявилось, що інформація щодо ввезення в Україну угорських нейтралізованих гудронів, яку тривалий час нав’язували Львівській громаді “не зовсім” відповідає дійсності.
8 грудня 2003 р.

Громадськість Львівської області тривалий час переконували, що на територію України ввозиться з Угорщини 3 000 т. небезпечних відходів, з метою експериментального спалювання на Добротвірській ТЕС. У разі успіху експерименту, угорці мали б передати нам технологію по нейтралізації гудронів вартістю, ледь не, 2,5 млн. доларів США.

На запит БФ “Екоправо–Львів” Міністерство екології та природних ресурсів надіслало документи щодо погодження ввезення на територію України з Угорщини небезпечних відходів - “нейтралізованих гудронних залишків”. Як виявилось з цих документів, мета завезення цих небезпечних відходів не зовсім відповідає тій, в якій нас переконували компанія “ОСМА-Ойл” та Держуправління екології та природних ресурсів у Львівській області.

Як виявилось, у договорі немає жодної згадки про проведення експерименту, яким мотивують спалювання угорських гудронів Держуправління та Львівська обласна санепідемстанція. Натомість у листі Львівської обласної санепідемстанції, яким погоджено ввезення угорських гудронів зазначено – “ввезення продукціі промислового призначення”. У самому ж договорі прямо зазначено обов’язок виконавця утилізувати відходи. Крім того, код відходів, вказаний в угоді, за Європейським каталогом відходів (EWC 050107) відповідає кислим гудронам.

Отримані нами документи також ставлять під сумнів кількість відходів, що ввозяться. Приблизна кількість відходів, що поставляються, як передбачено договором, складає 60 000-70 000т і тільки внизу олівцем від руки дописано 3 000 т., про які оголошувалось громадськості. Виникає питання – яку юридичну силу має інформація в договорі перекреслена і дописана від руки?

Як нам відомо, близько 17 000 т. аналогічних відходів уже було завезено на Львівщину. Крім ввезення згаданих залишків гудрону, Мінекоресурсів погодило ввезення ще 4 000 т. небезпечних відходів – залишків малеїнового ангідриду. Такими темпами, Україна скоро утилізує всі угорські відходи, чим сприятиме швидшому виконанню Угорщиною екологічних вимог при вступі до Європейського Союзу.

На думку наших юристів таке ввезення відходів в Україну та відповідна документація суперечать не лише вимогам національного законодавства, а й вимогам Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.

Канал Дунай-Чорне море: відбулося перше судове засідання щодо оскарження Екоправо-Львів висновку держаної екологічної експертизи
8 грудня 2003 р.

2 грудня 2003р. відбулося перше судове засідання Господарського суду м. Києва за позовом Екоправо-Львів до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Нагадаємо, що БФ “Екоправо-Львів” подав позов про визнання недійсним висновку екологічної експертизи №105 (щодо ТЕО інвестицій створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю). У засіданні брали участь представник позивача О. Мелень та представник відповідача Л.Каленіченко.

Позивач представив суду пояснення щодо порушень законодавства висновком екологічної експертизи, зокрема, п.2 ст. 34 Закону України “Про екологічну експертизу” та п.3.2., 3.13 Інструкції про здійснення державної екологічної експертизи (затвердженої Мінекобезпеки 07.06.95р. №55), ст.13,16,18 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, де відсутність порушення п.2.ст.34 Закону України “Про екологічну експертизу” пояснюється тим, що датою проведення експертизи є дата її офіційного висновку, тобто 10.07.03р., а заява про екологічні наслідки діяльності була оголошена до проведення екологічної експертизи (3.07.03р.), а не після. Крім того, відповідач наголосив на можливості участі громадськості у екологічній експертизі, згідно ст.11 Закону України “Про екологічну експертизу”, а не на обов’язковості такої участі. Відповідач зазначив, що право участі громадських об’єднань у екологічній експертизі, передбачене ст..13 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, передбачає тільки право участі у громадській екологічній експертизі. Крім того, представник відповідача не могла дати відповіді на запитання, що стосувалися самої експертизи, але зазначила, що Міністерство вважає цей висновок “позитивним”.

Суддя висловив думку, що відсутність у висновку формулювання щодо того, яким цей висновок експертизи є: позитивним, негативним, таким, що підлягає доопрацюванню – не є серйозним порушенням. Суд також просив пояснити позивача письмово, які його права порушені цим висновком. Наступне судове засідання призначено на 16.12.2003р.

Канал Дунай-Чорне море: чергове судове засідання щодо оскарження Указу Президента України громадянином Д. Скрильніковим
1 грудня 2003 р.

27 листопада 2003 р. відбулось чергове судове засідання щодо оскарження громадянином Д. Скрильніковим Указу Президента України, яким було внесено зміни до Указу Президента України "Про створення Дунайського біосферного заповідника", вилучаючи з нього протоки та внутрішні водойми. (Додаткову інформацію по даній скарзі читайте у архіві новин)

У судовому засідання були присутні: скаржник, представник відповідача (представник Мінюста) та представник Мінекоресурсів (залучений до справи на попередньому судовому засіданні за клопотанням представника відповідача). Представник Мінекоресурсів повідомила, що вказані зміни не подавалися на розгляд в дане Міністерство та не погоджувалось ним. Як представник Мінекоресурсів, так і представник відповідача заявили клопотання щодо залучення до справи Міністерства транспорту України, що було ініціатором внесення вказаних змін та вилучення проток і внутрішніх водойм із Дунайського біосферного заповідника. В зв’язку з цим судове засідання було перенесено на 16 грудня 2003 р.

Коментар: Це ще раз свідчить про те, що вказані зміни були ініційовані саме Мінтрансом, котрий всупереч встановленій законодавством процедурі, лобіює вилучення проток та внутрішніх водойм із Дунайського біосферного заповідника, на що власне і посилається скаржник.

Канал Дунай-Чорне море: винесено рішення у справі вилучення в Дунайського біосферного заповідника проток і внутрішніх водойм.
27 листопада 2003 р.

24 листопада 2003р. суддя Господарського суду Одеської області Малярчук І.А., зачитала вступну і результативну частину рішення у справі за позовом Вилківської міської ради до Кілійської районної ради. Позивач вимагає визнання недійсним державного акту на право постійного користування землями під протоками і внутрішніми водоймами площею 2541 га, виданого Дунайському біосферному заповіднику у 2000 р., та повернення вказаних земель до земель запасу Вилківської міської ради. Дунайський біосферний заповідник – третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Суд вирішив позов Вилківської міської ради задовольнити частково: визнати незаконними рішення Кілійської районної ради та державний акт на право постійного користування землею, виданий Дунайському біосферному заповіднику. Це рішення набере законної сили після 10-денного строку з моменту належного оформлення рішення (оформлення його вступної, описової, мотивувальної та результативної частини), та підписання його суддею.

Хочемо зазначити, що позивач неодноразово міняв свої аргументи та позицію у справі, необґрунтовано заявляв про порушення права комунальної власності територіальної громади м. Вилкове, не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку позовної давності для звернення до суду, не міг обґрунтувати свою позицію та підстави звернення до суду.

Як мотивуватиме своє рішення про задоволення позову суддя ще невідомо, адже мотивувальна частина до відома сторін буде доведена лише через кілька днів. На вказане рішення, поки воно не набере законної сили, тобто протягом десяти днів з дня його підписання, може бути подана апеляційна скарга. Проте, таке право Господарським процесуальним кодексом України надається тільки сторонам у справі. Дунайський біосферний заповідник такого права не має, оскільки не є стороною у справі. Таким чином, апеляційну скаргу може подати тільки відповідач – Кілійська районна рада, чи позивач. Сподіваємося, що Кілійська районна рада вирішить продовжувати боротьбу, тепер вже в апеляційній інстанції.

Канал Дунай-Чорне море: Екоправо-Львів оскаржує висновок екологічної експертизи будівництва глибоководного суднового ходу по гирлу Бистре.
19 листопада 2003 р.

Господарський суд м. Києва виніс ухвалу про порушення провадження у справі за позовом Екоправо-Львів до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про визнання недійсним висновку екологічної експертизи №105 (щодо ТЕО інвестицій створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море на українській ділянці дельти Дунаю). Розгляд справи призначено на 02.12.03р.

Канал Дунай-Чорне море: 13 листопада відбулося чергове засідання Господарського суду Одеської області по справі вилучення в Дунайського біосферного заповідника земель проток і внутрішніх водойм.
18 листопада 2003 р.

На суді були присутні: 4 представники позивача (Вилківська міськоа рада), представник відповідача (Кілійськоа районна рада), директор та представник Дунайського біосферного заповідника (третя сторона, що не заявляє самостійних вимог) а також посадова особа Одеського обласного управління земельних ресурсів та представник Кілійського районного відділу земельних ресурсів на боці відповідачів. Юрист Екоправо-Львів Ольга Мелень представляла інтереси Дунайського біосферного заповідника.

Позивач заявив про порушення наступних прав територіальної громади м. Вилкове: права територіальної громади володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (права комунальної власності), право вирішувати питання місцевого значення. Крім того, позивач заявив про збільшення розміру позовних вимог: визнання рішень Кілійської районної ради та державного акту на право постійного користування землею, виданого Дунайському біосферному заповіднику, повністю недійсними.

Суддя, вислухавши пояснення позивача, відповідача, Дунайського біосферного заповідника, Кілійського районного відділу земельних ресурсів, заявила про те, що в справі достатньо документів та пояснень для вирішення справи по суті та призначила заключне судове засідання на 19.11.03р. для винесення рішення по справі.

Канал Дунай - Чорне море: третє судове засідання щодо вилучення проток і внутрішніх водойм із Дунайського біосферного заповідника.
12 листопада 2003 р.

30 жовтня 2003 р. відбулося третє судове засідання Господарського суду Одеської області за позовом Вилківської міської ради до Кілійської районної ради. Юрист БФ “Екоправо-Львів” Ольга Мелень представляла інтереси Дунайського біосферного заповідника.

Позивач вимагає визнання недійсним державного акту на право постійного користування землями під протоками і внутрішніми водоймами площею 2541 га, виданого Дунайському біосферному заповіднику у 2000 р. та повернення вказаних земель до земель запасу Вилківської міської ради.

Представники позивача на судове засідання не з’явилися, однак справа розглядалась за їх відсутності. Наступне судове засідання призначено на 13.11.2003р.

Нагадуємо, що 23 вересня 2003 р., після невдалої попередньої спроби, Вилківська міська рада повторно звернулася до Господарського суду м. Одеси з позовом до Кілійської районної ради. Мета цього процесу є очевидна: сприяти будівництву каналу Дунай – Чорне море через заповідну зону Дунайського біосферного заповідника, проти чого виступає екологічна громадськість України.

Підписано Меморандум про Взаєморозуміння щодо Центру досконалості
7 листопада 2003 р.

БФ “Екоправо-Львів” підписав Меморандум про Взаєморозуміння щодо Центру досконалості із Комісією екологічного права та Центром екологічного права Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) 7 листопада 2003 року у Шанхаї, Китай. Меморандум про Взаєморозуміння визначає шляхи співпраці між цими організаціями. Сторони Меморандуму співпрацюватимуть з метою побудови мережі інституцій та експертів з екологічного права в Україні та Східній Європі та створення додаткових “центрів досконалості” з екологічного права у Східній Європі, вживатимуть заходи для створення та удосконалення екологічного права.

На своїй нещодавній зустрічі (проведеній 13-15 травня 2003 року у Карпатах, Україна) Керівний комітет Комісії з екологічного права МСОП одноголосно визнав Екоправо-Львів “центром досконалості” Комісії з екологічного права МСОП. “Центри досконалості” екологічного права - це інституції, які тісно співпрацюють з університетами, юридичними факультетами, беруть активну участь у формуванні екологічного права як на національному, так і на міжнародному рівні.

Зустріч Робочої групи Конвенції Еспо
2 листопада, 2003 р.

“План роботи Конвенції Еспо на наступні роки повинен містити чіткі положення щодо залучення НУО в роботу з реалізації Конвенції”, - сказав Андрій Андрусевич на нещодавньому засіданні Робочої групи Конвенції Еспо в Женеві. Представляючи понад 300 екологічних НУО Європи, об’єднаних у коаліцію ЕКО Форуму, Андрій Андрусевич перебував 3 дні у Женеві, де він відстоював інтереси громадськості під час переговорів в рамках Конвенції Еспо.

План роботи Конвенції Еспо, який буде прийнятий на 3-ій зустрічі Сторін Конвенції – найвищий керівний орган Конвенції – був одним з питань, що обговорювались у Женеві минулого тижня.

Комітет з дотримання Конвенції представив на розгляд Робочої групи свій звіт про роботу на третьому засіданні Комітету. Комітет вповноважений проводити нагляд за дотриманням Конвенції, а також розглядати будь-які випадки можливого недотримання Конвенції Сторонами. Громадськість розглядає Комітет як важливий орган, де можна захищати інтереси громадян. Ці переговори могли закінчитись у прийнятті пропозицій Комітету щодо презумпції закритості засідань Комітету, щодо позбавлення громадськості права ініціювати процедуру розгляду недотримання Конвенції та ін. Тим не менше, висловлені під час переговорів заперечення змусили Комітет переглянути свої пропозиції.

Зокрема, під час переговорів Андрій Андрусевич сказав: “Комітет [з дотримання Конвенції] зробив висновок у своєму звіті щодо презумпції закритості засідань Комітету, коли він розглядає питання недотримання Конвенції... прозорість та відкритість є ключовими елементами сучасної демократії. Ці принципи мають однаково застосовуватись як окремими країнами, так і міжнародним співтовариством”.

Захист національного надбання - унікального Дунайського біосферного заповідника - справа кожного громадянина! 

Місцевим судом Печерського району міста Києва було прийнято до розгляду скаргу громадянина Скрильнікова Д.В. про визнання незаконним п. 3 Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року "Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника" та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай - Чорне море".

Пунктом 3 цього Указу внесено зміни в Указ Президента України від 10 серпня 1998 року N 861 "Про створення Дунайського біосферного заповідника". Цими змінами з Указу 1998 року "Про створення Дунайського біосферного заповідника" було вилучено слова про те, що територія заповідника включає протоки і внутрішні водойми та двокілометрову смугу в акваторії Чорного моря, натомість залишено тільки фразу щодо акваторії Чорного моря.

Як відомо такі зміни були ініційовані Мінтрансом, який тривалий час, незважаючи на протести науковців та громадськості, лобіює проект будівництва суднохідного каналу “Дунай-Чорне” через заповідну зону біосферного заповідника.

На думку скаржника пункт 3 Указу, що оскаржується, було прийнято з порушенням встановленого законодавством порядку зміни меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порушує права та інтереси громадян.

“Навіть Президент України не може всупереч законодавству України та встановленій процедурі змінювати межі чи скасовувати статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду створених з дотриманням законодавства України та на виконання міжнародних угод” - стверджує скаржник.

На перше засідання 26 вересня 2003 представники відповідача не з’явились. Наступне засідання відбудеться 16 жовтня 2003 року. Слід зазначити, що згідно зі статтею 248-4 Цивільного процесуального кодексу України подання скарги до суду зупиняє виконання оскаржуваного пункту Указу Президента України.

Мешканці Вільшини звернулись до Європейського суду з прав людини

11 мешканців присілку Вільшина с. Сілець Сокальського району, розташованого під породним відвалом Центральної збагачувальної фабрики поблизу м. Червонограда Львівської області, звернулися з заявою до Європейського суду з прав людини про захист права на житло та права на повагу до особистого та сімейного життя.

Територія, на якій проживають заявники, забруднена важкими металами, вміст цих металів у воді та ґрунті, серед яких ртуть, кадмій, залізо, у 6-25 разів перевищує допустимі концентрації.

Через просідання ґрунту будинки мешканців хутора постійно підтоплюються. Весною, а інколи і ціле літо вони стають островами.

Мешканці присілку вже кілька років позбавлені питної води. Вода у криницях мешканців непридатна для будь-якого вжитку, навіть у побутових цілях. Питну воду мешканцям підвозять нерегулярно і в кількості, недостатній для нормального споживання.

Рішення про відселення мешканців присілку Вільшина було прийняте ще у 1994р. Сокальською районною радою. Після неї рішення про відселення мешканців присілку приймали Львівська обласна державна адміністрація, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Львівська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій тощо. Однак, жодне з рішень не було виконане. Всі державні органи, до яких зверталися мешканці, підтвердили неможливість проживання на території присілка Вільшини. Тим не менш, протягом 9 ти років не відбулось жодних зрушень щодо забезпечення прав мешканців.

Мешканці звернулися до Європейського суду з прав людини не вичерпавши всіх національних засобів захисту, зокрема судового. Підставою для цього є той факт, що поданий мешканцями позов до суду про відселення вже більше ніж рік не був призначений до розгляду.

Інтереси мешканців присілку Вільшина представляють юристи Благодійного фонду “Екоправо-Львів”.

В БФ “Екоправо-Львів” нова веб-сторінка

Розпочала роботу нова веб-сторінка Благодійного фонду “Екоправо-Львів”. На нашій веб-сторінці ви можете знайти інформацію про нашу організацію, її основні напрямки роботи, останні події, а також багато корисної інформації, зокрема Національну доповідь про стан довкілля у Львівській області за 2002 рік, план роботи відділу державної екологічної експертизи, екологічний календар, та ін.

Вересень 2003 р.

У 1996 році до БФ “Екоправо-Львів” звернулася мешканка м. Львова зі скаргою щодо порушення її прав у зв’язку з незаконним будівництвом гаражу безпосередньо біля її житлового будинку. Гараж був збудований її сусідами у порушення санітарних, пожежних та інших вимог українського законодавства. Звернення мешканки з скаргами до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування позитивних результатів не дали.
БФ “Екоправо-Львів” надав громадянці правову допомогу, у результаті якої було подано позовну заяву до суду про визнання такого будівництва незаконним. БФ “Екоправо-Львів” також представляв інтереси мешканки в суді.</> 21 лютого 1997 року суд Личаківського району м. Львова виніс рішення, згідно якого визнав незаконним будівництво гаражу та зобов’язав Личаківську районну адміністрацію прийняти рішення щодо цього гаражу згідно ст.105 ЦК України. Це рішення суду неодноразово розглядалося в касаційній інстанції та за нововиявленими обставинами. БФ “Екоправо-Львів” відстоював інтереси мешканки в цих інстанціях, як наслідок рішення суду було визнане обґрунтованим і залишене у силі.
12 вересня 1997 року Личаківська районна адміністрація прийняла розпорядження про знесення самовільно збудованого гаражу.
Не зважаючи на прийняте рішення районного суду та розпорядження районної адміністрації м. Львова, незаконно збудований гараж не зносився. Тому БФ “Екоправо-Львів” підготовив скаргу до суду на бездіяльність Личаківської районної адміністрації та ЖЕКу №507 м. Львова.
14 жовтня 1999 року суд Личаківського району м. Львова виніс рішення, яким визнав скаргу мешканки обґрунтованою і зобов’язав Личаківську районну адміністрацію та ЖЕК №507 м. Львова знести самовільно збудований гараж.
Оскільки рішення судів далі не виконувалися, БФ Екоправо-Львів” надав правову допомогу мешканці щодо звернення до виконавчої служби Личаківського району м. Львова та відкриття виконавчого провадження. Проте діяльність виконавчої служби щодо виконання судових рішень вкотре засвідчила порушення прав громадянки, у тому числі органами державної виконавчої влади. Виконавче провадження проводилося з порушенням чинного законодавства України, у результаті чого рішення судів так і не виконувалися. БФ “Екоправо-Львів” підготував ряд скарг на дії та бездіяльність виконавчої служби до різних органів державної влади (Міністерства юстиції України та його управління у Львівській області, Генеральної прокуратури України та прокуратури м. Львова, Уповноваженому з прав людини Верховної Ради України та ін.).
У результаті спільних наполегливих дій БФ “Екоправо-Львів” та мешканки у червні 2003 року незаконно збудований гараж було знесено. Справа вирішена на користь нашої клієнтки, рішення судів виконано у повному обсязі.

В Екоправо-Львів – новий виконавчий директор

28 травня 2003 р. в БФ “Екоправо-Львів” призначено нового виконавчого директора – Андрусевича Андрія, який раніше працював в організації спеціалістом з міжнародних відносин.

БФ “Екоправо-Львів” визнано “центром досконалості” екологічного права

Перша в Україні зустріч керівного комітету Комісії з екологічного права Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) відбулася 13-15 травня 2003року у Карпатах, Україна.
Керівним комітетом Комісії з екологічного права МСОП БФ “Екоправо-Львів” було надано статус “центру досконалості” екологічного права.
“Центри досконалості” екологічного права це інституції, які тісно співпрацюють з університетами, юридичними факультетами, беруть активну участь у формуванні екологічного права як на національному рівні, так і на міжнародному шляхом творення теоретичного знання про екологічне право та його практичною реалізацією.
Такі центри на сьогодні існують лише у Сінгапурі, Китаї, Російській Федерації, Кувейті, Бразилії та Пакистані.

16-17 травня 2003 р. вперше у регіоні Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії відбувся Симпозіум з екологічного права для суддів верховних та конституційних судів країн цього регіону на тему “Роль судів в застосуванні екологічного права: оцінка потреб регіону”.
Симпозіум організовувався Програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) та Міжнародним союзом охорони природи (МСОП) спільно з Благодійним фондом “Екоправо-Львів”, Державною судовою адміністрацією України та Академією суддів України.
Зустріч відбулась у рамках трьохрічної Програми ООН з навколишнього середовища з освіти суддів у сфері екологічного права, прийнятої на Глобальному симпозіумі суддів зі сталого розвитку і ролі права (Йоганнесбург, Південна Африка, 18-20 серпня 2002р.).
У Симпозіумі, що проводився у Львові, брали участь голови Конституційного Суду Узбекистану та Киргистану, голова Верховного Суду Грузії, судді Конституційного Суду Білорусі, Молдови, України, судді Верховного Суду Азербайджану, Казахстану, України, суддя Касаційного суду Вірменії, заступники голів Верховного Суду Білорусі та Таджикистану, суддя Вищої судової палати Молдови, заступник голови Верховного адміністративного суду Болгарії.
На Симпозіумі розглядались питання екологічних прав як фундаментальних прав людини, процесуальних і матеріальних прав людини в зв’язку з навколишнім середовищем, доступу до правосуддя за Оргуською конвенцією, застосування екологічного права судами різних країн, зокрема, конституційним, розглядалось питання доцільності існування екологічних питань, рішення судів з екологічних питань, та ін.

За результатами проведення Симпозіуму, судді прийняли Львівську заяву, в якій були не лише вказані розглянуті питання, але й визначені потреби суддів цього регіону та шляхи їх вирішення. Заява була представлена на П’ятій Всеєвропейській конференції міністрів “Довкілля для Європи”, яка проходила у Києві 21-23 травня 2003 р.