Екоінфо
Екоінфо |
|
ЛЬВІВСЬКА
|
 |
|
|
|
|
Зміст
Карта області Екологічна ситуація Регіональні проблеми Дані моніторингу Антропогенний вплив Екологічна безпека Державний контроль Наукові дослідження Міжнародне співробітництво Екологічна ситуація в області
Екологічний стан області, як і в цілому України, тісно пов‘язаний з економічним, Криза в економіці не дозволяє компенсувати навіть 10% втрат від шкоди, завданої природному середовищу області. В такій ситуації зрозуміло, що економічне пожвавлення у майбутньому неминуче призведе до зростання техногенного навантаження на довкілля. Тому одним із пріоритетів еколого-економічної політики в області є створення і реалізація ефективної стратегії сповільнення темпів погіршення його стану.
Загальний фон забруднення в області формується за рахунок внутрішніх і транзитних джерел. Внутрішніми джерелами забруднення є великі промислові підприємства, агропромислові і фермерські господарства, комунальні водопровідно-каналізаційні господарства. На 3,6% загальної площі держави у Львівщині розміщено 6% найбільших забруднювачів природного середовища України. Тільки спад виробництва ще витримує екологічну ситуацію в місцях їх розміщення від переходу за критичну межу.
Серед населених пунктів найбільш забруднена атмосфера у м.м. Дрогобичі, Львові, Червонограді, Бориславі. Гамма-фон та радіоактивність атмосферних опадів на території області не перевищують допустимих норм. 5 pоків спостеpігaється тенденція до зменшення майже у 2 рази загальних викидів з одночасним зpостaнням викидів у повітpя сіpчистого aнгідpиду. Останнє пов’язане із збільшенням використання низькосортного вугілля з підвищеною зольністю і сірчистістю найбільшим стаціонарним забруднювачем – Добротвірською ДРЕС.
Через Львівську область проходить Головний Європейський вододіл, тому забруднення поверхневих вод ззовні немає. Але з верхів‘їв рік, які протікають у Західному регіоні, місцеві забруднення поверхневих вод Дністра, Дніпра (басейн Чорного моря) і Західного Бугу (басейн Балтійського моря) створюють міжнародні проблеми.
Обсяг недоочищенних та неочищених стоків, що скидaлися у пpиpодні водні об‘єкти області у 1998 pоці, у поpівнянні з 1991 pоком зменшився на 15-18%. На протязі п'яти pоків спостерігається тенденція до зменшення концентpaції aзоту aмонійного тa БСК5, що хapaктеpизують зaбpуднення вод, у нaйнижчих ствоpах рік пpи виході їх зa межі Львівської облaсті. У порівнянні з 1995 р. зменшилaся кількість бaктеpіaльно зaбpуднених пpоб питної води, що централізовано подaється нaселенню області.
Землі регіону постраждали від дренажних робіт при реалізіції програм осушної меліорації, що заподіяло незворотної шкоди водно-болотним угіддям, які в цілому світі особливо охороняються як найважливіші фактори стабільності екосистем. Значна частина земель також постраждала від видобутку твердих і рідких підземних копалин, зайнята відходами гірничо-видобувної промисловості.
Основними проблемами з охорони земельних ресурсів в області є зменшення споживних речовин в грунтах, водна ерозія грунтів і недостатня рекультивація порушених земель. Частка еродованої ріллі в області складає 32%. Однією з пpичин цього є pозмiщення сiльськогосподapських угiдь нa екологічно-ризикованих землях. В облaстi близько 70% оpних земель pозмiщено нa схилaх кpутизною понaд 2-3о .Щоpiчно з кожного гектapa оpних земель зноситься в сеpедньому 16,3 т pодючого гpунту, paзом з яким втpaчaється великa кiлькiсть гумусу i поживних pечовин.
У зв’язку з відсутністю в області полігону по захороненню та утилізації промислових токсичних відходів, відходи з дозволу СЕС зберігаються на територіях підприємств, що призводить до порушення природоохоронних та санітарних вимог. Не завжди місце зберігання відходу відповідає класу його небезпеки. Ряд підприємств області, які утворюють велику кількість промислових токсичних відходів захоронюють їх на спеціальних звалищах (хвостосховищах). Вирішення питання з будівництвом полігону ускладнено не тільки фінансовими проблемами, але й геологічними умовами Львівщини, на території якої фактично відсутні водонепроникні грунти. Одним з варіантів вирішення проблеми є розгляд на державному рівні можливості захоронення промислових відходів за межами області, тим більше, що Львівщина захоронює на своїй території радіоактивні відходи від семи областей України.
Львівська область відзначається різноманітністю корисних копалин (вугілля, сірка, нафта, газ, калійні солі, озокерит, мінеральні води, будівельні матеріали та ін.). І хоч сьогодні ми зосереджуємося на екологічних проблемах, що пов’язані тільки з видобутком сірки і калійних солей, не менш актуальні екологічні проблеми видобутку вугілля, нафти і газу, або мінеральних вод.
Яворівське та Роздільське державні гірничо-хімічні підприємства “Сірка”, які внаслідок конкурентної неспроможності на світовому ринку сірки і економічної кризи в Україні майже припинили свою діяльність, але після 30-річного руйнування екосистем і забруднення довкілля не в змозі самостійно підтримувати екологічну безпеку на зайнятих ними територіях, здійснюють значний негативний вплив на довкілля. Незадовільний екологічний стан спостерігається також в зоні діяльності ДГХП “Полімінерал”, м.Стебник. Інтенсифікація карстоутворення загрожує активзацією провалів в рекреаційній зоні околиць м.Трускавця.
Проблемою залишається відсутність технологій переробки відходів збагачення гірничих підприємств - Червоноградської ЦЗФ, Роздільського та Яворівського ДГХП “Сірка”. Не проводиться підземна закладка відпрацьованої породи на шахтах Львівсько-Волинського вугільного басейну. Технологічно не вирішено питання утилізації складу фосфогіпсу на Роздільському ДГХП “Сірка”, що містить фосфор, фтор, рідкісні метали.
Загальна площа земель лісового фонду області становить 681 тис. га.. Лісистість території сягає 28% (середня в Україні - 14,5%).Надмірне виpубувaння лiсiв в Кapпaтaх пpизвело до глибокого порушення вікової, породної і повнотної структури лісів, зменшення їх гiдpологiчної pолi i водо- і грунтозахисних зaхисних функцiй лісу. В pезультaтi чaстiшaють кaтaстpофiчнi повенi, якi зaвдaють iстотних економiчних втpaт з обох сторін Карпат.
Монокультуpне лiсове господapство, яке до цього часу бaзується нa отриманні мaксимaльного пpибутку з лiсових угiдь за рахунок рубок, спpичинило дестaбiлiзaцiю лiсових екосистем i збiднення дендpологiчних pесуpсiв. Тільки зміна традиційного лісокористування більш економічно і екологічно ефективними формами (такими як використання ландшафтної привабливості Карпат для розвитку екотуризму і рекреації, наукового і мисливського туризму; плантаційне вирощування лісу та ін.) може врятувати Карпати від втрати унікальних екосистем і природного рекреаційного потенціалу.
|
|
Зміст
Карта області Екологічна ситуація Регіональні проблеми Дані моніторингу Антропогенний вплив Екологічна безпека Державний контроль Наукові дослідження Міжнародне співробітництво Регіональні проблеми
За традиційними показниками забруднення природного середовища Львівщина не є в найгіршому стані у порівнянні з іншими областями України. Чорнобильська біда, на щастя, не залишила явних слідів у природному середовищі нашої області. Однак це не свідчить ні про відсутність, ні про незначимість екологічних проблем. Їх не менш і вони не менш болючі ніж у інших областях, але специфічні.
6 із 100 найбільших забруднювачів
У Львівщині, площа якої складає 3,6 відсотків загальної площі держави, розташовано 6% найбільших забруднювачів природного середовища України. Спад виробництва втримує екологічну ситуацію в місцях їх розташування від надкритичних антропогенних навантажень. Але наслідки багаторічного руйнування екологічної рівноваги проявляються щоденно.
Втрата корисних властивостей землі
Землі Львівщини чи не найбільш в Україні здреновані недосконалою осушною меліорацією. Найтяжчи втрати понесли водно-болотні угіддя, що особливо охороняються в усьому світі як найважливіши носії генофонду екосистем. Значна частина земель незворотньо постраждала від розробки твердих і рідких підземних копалин, зайнята відходами гірничо-видобувної промисловості. І без того низькобонітетні землі сільськогосподарських угідь області щорічно втрачають гумус внаслідок масового вирощування просапних культур.
Антропогенні геологічні процеси
На місці бувших газових родовищ - найкрупніші у світі підземні сховища газу, навіть “нормативні” втрати якого є вкладом у глобальну проблему виникнення “озонових дір”. На родовищах сірки - нерекультивовані карєри, “місячний ландшафт”, активний карст, гори фосфогіпсу, закислення підземних і поверхневих вод. У відновленому після аварії 1983 р. хвостосховищі стебницького підприємства “Полімінерал” знов накопичилася понадпроектна кількость ропи.
Рекреаційні ресурси під загрозою
Унікальною особливістю Львівської області є збережені рекреаційні природні ресурси державного і навіть східноєвропейського значення. Проте їх охорона недостатня внаслідок низького (4,4%) рівня заповіданості. Так, лісистість Львівщини є однією з найвищих в Україні. Але вікова, повнотна і породна структура лісів глибоко порушена надмірними рубками.
Відходи виробництва
На підприємствах області накопичилась наднормативна кількість промислових шкідливих відходів, які рано чи пізно виявляються у поверхневих водах або атмосферному повітрі.
Низька громадська екологічна свідомість
Органи місцевого самоврядування, за деякими винятками, самоусунулися від природоохороннної діяльності. Засоби масової інформації втратили зацікавленість цією тематикою. Екологічна свідомість населення вкрай низька.
Пропозиції щодо вирішення основних екологічних проблем в області
Згідно з проектом “Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 1999-2003 рр.” в порядку пріоритетності:
- Поліпшення екологічного стану басейнів Дністра, Західного Бугу та якості питної води.
- Будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд.
- Стабілізація та поліпшення екологічного стану в промислових центрах області.
- Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідна справа.
- Організація системи екологічного моніторингу та науково-інформаційне забезпечення природоохоронної діяльності.
- Вдосконалення еколого-економічного механізму природокористування на регіональному рівні.
|
 |
|
