Екоінфо

Зміст

Карта області Екологічна ситуація Регіональні проблеми Дані моніторингу Антропогенний вплив Екологічна безпека Державний контроль Наукові дослідження Міжнародне співробітництво

Дані моніторингу довкілля

На протязі 1998 року помітних змін у стані навколишнього природного середовища Львівської області в порівнянні з 1997 роком не зафіксовано.

Атмосферне повітря

У 1998 році відділом аналітичного контролю Держупрaвління екобезпеки проведена перевірка 12 промислових підприємств по контролю за дотриманням нормативів ГДВ, перевірено 76 стаціонарних джерел забруднення повітря, відібрано 306 проб повітря, виконано 308 аналізів.

Контроль викидів в атмосферу здійснювався за наступними інгредієнтами: пил, сірководень,аміак, оксид азоту, сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, вуглеводні нафти, уайт-спірит, хлористий водень, їдкі луги, нікель, толуол, ксилол, оксид марганцю, спирт бутиловий.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Львова, в одиницях ГДК

пил	діоксид сірки	оксид вуглецю	діоксид азоту	оксид азоту	фтористий водень	формальдегід	бенз-а- пірен
1,83	0,84	1	1,25	0,07	1,2	0,4	0,9

 В повітрі м.Львова спостерігається підвищений вміст оксиду вуглецю та діоксиду азоту. За цими інградієнтами, протягом року, фіксувалися випадки перевищення ГДК : по оксиду вуглецю в 1,4 рази, по діоксиду азоту в 1,2 рази За данимиобласної СЕС радіаційний контроль проводився в постійних контрольних пунктах міст Львова, Дрогобича, Сокаля, Яворова, а також вибірково у всіх районах області. Радіаційний фон повітря області змінювався в межах 7 - 17 мікрорентген за годину, що відповідає природному фону. Кількість проб атмосферного повітря, що не відповідають нормативам становить 18,7% ( з загальної кількості 28601 проба), в т.ч. в зонах впливу автомагістралей - 27,8% (з 15471 проб)

Поверхневі води

За данимивідділу аналітичного контролю Держуправління екобезпеки контролем охорони водохоплено 20 річок, на яких встановлено 39 постійних створів. На інших річках проби відбиралися під час перевірки водогосподарської діяльності підприємств з метою визначення впливу скиду стічних вод на стан водоймища.

Обстежено водогосподарську діяльність і роботу очисних споруд 45 об‘єктів. З них неефективно працюють - 11 (у м.м.Червоноград, Гірник, Соснівка, Самбір, Турка, Ходорів). Неефективна робота відомчих очисних споруд зафіксована у м.Сокаль (ВАТ“Сокальський з-д хімволокна”), м.Яворів (Яворівська КЕЧ, в/м “Яворів”), м.Магерів (машино-випробувальна станція), с.Неслухів Кам‘янко-Буського р-ну (філіал інституту садівництва). Стічні води без очистки скидали м.Дрогобич (Водоканал), м.Жидачів (сирзавод), м.Львів (ВАТ “ЛАНТ”). Основними причинами неефективної роботи очисних споруд були незадовільна експлуатація, перевантаження стічними водами, морально застарілі конструкцї

Відділом аналітичного контролю Держуправління екобезпекивиявлено забруднення підземних горизонтів водами з амбарів кислого гудрону Львівського НПЗ. Вода, що витікала з амбарів має високу кислотність (рН = 1,5), забруднена нафтопродуктами. Нейтралізацію стоків не проводили, спостережувальні свердловини відсутні та лабораторний контроль за якістю води не здійснювався.

Значними забруднювачами поверхневих і підземних вод є міські сміттєзвалища, які не мають очисних споруд, а дренажні води без очистки скидаються в відкриті водоймища. Таким є приватне комунальне підприємство “Збиранка”. Сміттєзвалище розташоване в с.Грибовичі на підвищеній місцевості. Дренажні води забруднені органічними і завислими речовинами, а також солями амонію.

Грунти

Нa протязі 1998 рокувідділом аналітичного контролю Держупрaвління екобезпеки здійснювaлись вибіркові перевірки грунтів нa зaбруднення шкідливими речовинaми.

• ТзОВ “Сенполія” - 36 проб. Перевищення норм ГДК - по міді - 14.
• Культурне пасовище с.В.Грибовичи Жовківського р-ну - 20 проб. Перевищення норм ГДК - по міді - 5, по хрому - 20.
• Місто Львів, парк ім. Ів.Франка - 9 проб. Перевищення норм ГДК - по міді - 8, по цинку - 2, по нікелю - 9, по хрому - 9, по свинцю - 3.
• Сан.зона промислового комплексу “Рясне” (завод “Електрон”, з-д “Навантажувач”, з-д “Конвейєр”) - 20 проб. Перевищення норм ГДК - по міді - 11, по цинку - 6, по нікелю - 17, по кадмію - 13, по хрому - 14, по свинцю - 4

 В 1998р.санепідслужбою області при здійсненні держсанепіднагляду за станом грунтів у 1998 р. проведено відбір та дослідження 889 проб. З них не відповідали гігієнічним нормативам 5,2%. В тому числі зроблено 324 дослідження на солі важких металів, не відповідали нормативам 12%

За данимиЛьвівської проектно-пошукової станції хімізації сільського господарства у 1998 році було обстежено 169 тис. га сільськогосподарських угідь в господарствах Дрогобицького, Золочівського, Кам‘янко-Бузького, Самбірського районів Львівської області. Проаналізовано 2880 зразків грунтів на вміст солей важких металів: кадмію, свинцю, цинку, міді, ртуті, марганцю, бору та 405 зразків на вміст заліза та нікелю.Визначались рухомі форми цих елементів атомно-абсорбційним та фотоколориметричним методами. Рівень забрудненості грунтів - слабкий, помірний і середній.Проаналізовано 1625 зразків грунту на наявність залишкових кількостей пестицидів. У 2% проб виявлено залишкові кількості пестицидів, що не перевищували встановлених нормативів.Вміст радіонуклідів в грунтах аналізувався на 20 основних та 4 додаткових контрольних точках, які охоплюють усі райони області. Вміст радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 не перевищував природного фону. Гама-фон сільськогосподарських угідь становив 5 - 12 мікрорентген за годину.

Санепідслужбою областібуло проведено 1083 вимірів шуму, 16 вимірів вібрації, 464 виміра напруженості електромагнітного випромінювання. Кількість точок вимірювань, які не відповідали вимогам санітарних норм електромагнітної ситуації становила від радіотехнічних об‘єктів - 51,9%; повітряних ліній електропередач напругою 330 кв і вище - 0%.

При вивченні акустичної ситуації населених міст, кількість точок вимірювань, які не відповідали вимогам санітарних норм становила від: автомагістралей - 45,5%; залізниць -44,3%; підприємств - 16,4% (без витриманої санітарно-захисної зони); аеродромів - 15,8%; закладів - 10,7% (на перших поверхах будинків). При вивченні вібраційної обстановки від залізниць та закладів на перших поверхах будинків перевищень санітарних норм не встановлено.

Згідно з данимиЛьвівського державного центру стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України у 1998 р спеціалістами з державного нагляду за якістю продукції Львівського і Дрогобицькогодержавних центрів стандартизації, метрології та сертифікації було проведено 111 перевірок на підприємствах харчової галузі області з метою захисту прав споживачів від вживання хімічно та радіоактивно забруденної продукції

За результатами контролю фізико-хімічних, органолептичних, мікробіологічних та радіологічних показників випадків порушення норм і вимог, які б негативно впливали на життя та здоров‘є громадян не встановлено.

Якість питної води на відповідність вимогам діючому стандарту у 1998 р. було перевірено на 8 підприємствах: Львівському міському підприємстві “Львівводоканал”, Городоцькому, Дрогобицькому, Комарнівському, Пустомитівському, Самбірському, Трускавецькому, Турківському водопровідно-каналізаційних господарствах

Держнаглядомвстановлено, що Дрогобицьке, Трускавецьке та Турківське управління реалізували споживачам недоброякісну питну воду, внаслідок завищеного вмісту залишкового хлору, не нормативним запахам і смаку. В Пустомитівському управлінні питна вода містила завищену концентрацію нітратів (1,7 ГДК). Не організований контроль залишкового хлору при обеззаражуванні води та контроль якості питної і стічних вод

Зміст

Карта області Екологічна ситуація Регіональні проблеми Дані моніторингу Антропогенний вплив Екологічна безпека Державний контроль Наукові дослідження Міжнародне співробітництво

Антропогенний вплив на довкілля

Земельні ресурси.

Майже 60% зaгaльної площi земель Львiвської облaстi пpипaдaє нa сiльськогосподapськi угiддя. Останнім часом спостерігається зменшення площ цих угідь, в основному, за рахунок відведення земель для державних і громадських потреб (2720 га за 5 років). Згідно з данимиЛьвівського обласного управління статистики загальна посівна площа сільськогосподарських культур становила у 1998 р. 512,6 тис. га, що складає 95% від площі під посіви у 1997 р. За 5 років в області досягнуто зменшення на 6% порушених та на 32% відпрацьованих земель. Однак обсяг земель, які щорічно рекультивуються, також зменшився на 55%.

Основними проблемами з охорони земельних ресурсів в області є зменшення споживних речовин в грунтах, водна ерозія грунтів і недостатня рекультивація порушених земель.

Частка еродованої ріллі в області складає 32%. Однією з пpичин цього є pозмiщення сiльськогосподapських угiдь нa екологічно-ризикованих землях. В облaстi близько 0% оpних земель pозмiщено нa схилaх кpутизною понaд 2-3^{о .}Щоpiчно з кожного гектapa оpних земель зноситься в сеpедньому 16,3 т pодючого гpунту, paзом з яким втpaчaється великa кiлькiсть гумусу i поживних pечовин.

ПрацівникамиДержуправління екобезпекиспільно з працівниками обласних санітарно-епідемологічної станції та станції захисту рослинпроведена інвентаризація пестицидів і агрохімікатів. Було вивезено старі неопізнані препарати із гірських районів зони Карпат, а також із найбільш занедбаних складів у централізовані склади “Агросервісу”. Старі неопізнані препарати в більшій частині перезатарені і зберігаються в належному стані.

Згідно з данимиЛьвівської обласної станції захисту рослин у 1998 р. господарствами області застосовувалися: пестициди на площі 374 тис. га, малооб‘ємне оприскування на площі - 800 га, прикрайові обробки на площі - 884 га, біометод - 11,6 тис. га.

В господарствах області зберігається 459,5 тонн заборонених, непридатних та змішаних пестицидів.За данимиГоловного управління сільського господарства і продовольстваЛьвівської облдержадміністраціїу 1998 р. вапнуванням кислих грунтів було охопленно 754 га проти 683 у 1997 р (при щорічній потребі вапнування кислих грунтів на площі 60 тис. га).

Надра.

Область характеризується надзвичайно високою концентрацією гірничодобувних підприємств: 11 вугільних шахт, 1 озокеритова, 2 рудники калійної солі, 2 рудники відкритих робіт та 1 рудник підземної виплавки сірки (пробурено 4 тис. свердловин). На територіях нафтогазового комплексу пробурено 3 тис. нафтових, 1 тис. газових свердловин, прокладені сотні кілометрів внутрішньопромислових трубопроводів.

В межах ЗСО Стрийського комунального водозабору знаходиться Стинавське нафтове родовище, Верхньосиньовидненського родовища мінеральних вод типу “Нафтуся” - Завадівське нафтове родовище, ЗСО Трускавецького курорту - ДГХП “Полімінерал”, ЗСО Східницького курорту - Східницьке нафтове родовище. Як правило, режим лікувальних територій підприємствами нафтодобувної та хімічної галузей не витримується.

При бурінні та експлуатації нафтогазових свердловин використовуються застарілі технології, що пов’язано із застосування великої кількості токсичних хімічних речовин. Використання деяких з них (КЛСМ, ПМ-3, етилмеркаптан) не регулюється жодними екологічними нормативами.

Значний негативний вплив на довкілля здійснюють Яворівське та Роздільське державні гірничо-хімічні підприємства "Сірка", які внаслідок конкурентної неспроможності на світовому ринку сірки і економічної кризи в Україні майже припинили свою діяльність, але після 30-річного руйнування екосистем і забруднення довкілля не в змозі самостійно підтримувати екологічну безпеку на зайнятих ними територіях.

Яворівське підприємство займає площу більше 6 тисяч га безпосередньо під державним кордоном з Польщею. На цій території залишився кар’єр довжиною 5 км, шириною 2,5 км і глибиною до 90 м, який здренував підземні води всього Яворівського району, спровокувавши активізацію карстових процесів. Відбувається збільшення щільності карстових воронок з 6 до 9 на 1 км² (за останні роки створилося 500 нових воронок). Це вимагає негайного відселення людей у селах Шкло, Старичі, Воля Старицька, Бердихів, Молошковичі.

Супутні кар’єру зовнішні відвали з глин і мергелю, гідровідвал і хвостосховища займають 4 тис.га в минулому родючих земель. Системи осушення кар’єру та відводу річок і їх перекачки вимагають енергопостачання при недіючому кар’єрі під загрозою його затоплення і руйнування бортів. 800 гектарів підземної виплавки сірки (ПВС) – це не тільки полігон для зйомки фільмів жаху про ненаселені планети, але й територія, де замість підземних вод під впливом технологічних заходів формуються й течуть через державний кордон кислотні розчини.

На природоохоронні заходи Яворівське підриємство отримало з держбюджету тільки за 10 місяців 1998р. 4 млн. 360 тис.грн, на відселення мешканців з карстопровальної та санітарно-захисної зон – 800 тис.грн (з 2 млн.800 тис.грн за Постановою КМУ). На розробку проекту і відновлення системи самоплинності рік потрібно ще 100 тис.грн , але це могло б з’економити щорічно 2,5 млн. грн, що витрачаються на перекачку рік.

Роздільське підприємство породило аналогічні екологічні проблеми. Відроблений у 1992р. Роздільський кар’єр не ліквідований. Зсуви бортів створюють загрозу житловим будинкам с.Малехів і магістральним інженерним комунікаціям. Ще більш небезпечний стан в с.Подорожному, яке знаходиться на борту Подорожнянського кар’єру.

Зупинка технологічного комплексу виробництва сірки призвела до переповнення зворотнього водообігу заводу складних міндобрив і водоймищ побутових і промислових стоків. В результаті мінералізовані води, які вміщують токсичні елементи, періодично прориваються в р.Дністер. Скидання сірководневих сточних вод з кар’єрів, яке неможливо припинити до ліквідації кар’єрів, забруднює місцеві водозабори та р.р. Свіча і Дністер.

Відвалами розкривних порід, залишковими ємкостями кар’єрів і об’єктами непрацюючої інфраструктури зайнято більше 4000 га колись родючих земель, пасовищ і сінокосів, які потребують рекультивації.

Невирішеною проблемою залишається утилізація фосфогіпсу, якого накопичилось біля 4 млн. тон на площі 44 га і рідких високомінералізованих відходів , загальний об`єм яких сягає 90 млн. тон. Спостерігається міграція продуктів складу фосфогіпсу з важкими металами в водоносні горизонти і в річку.

Із затвердженого Мінпромом фінансування на природоохоронні заходи в сумі 1 млн.грн на 1998 р.Роздільське підприємство отримало за 10 місяців тільки 505 тис. грн. На виконання науково-дослідних і проектних робіт для відновлення екологічної рівноваги і порушеного ландшафту додатково потрібно 405 тис.грн.

Незадовільний екологічний стан спостерігається також в зоні діяльності ДГХП "Полімінерал", м.Стебник. У відновленому після аварії в 1983р. хвостосховищі знов накопичилося понаднормативна кількість ропи. Внаслідок перебоїв з відкачкою надшахтних підземних вод активізувалися процеси сольового карсту.

Інтенсифікація карстоутворення загрожує активізацією провалів в околицях м.Трускавця. Одночасно виникла загроза руйнування охоронних целіків у шахтах, що може потягнути за собою великомасштабні обвали і техногенні землетруси, яких не витримає плотина переповненого хвостосховища.

Із затвердженого Мінпромом бюджетного фінансування природоохоронних заходів у сумі 2 млн.150 тис. грн підприємство отримало за 9 місяців тільки 1 млн.224 тис.грн. Цього недостатньо для підтримання екологічної безпеки навіть на найнижчому рівні.Радикальне відведення загрози повтору трансграничної аварії 1983 рокуДержуправління екобезпекибачить у силовому введені в дію і силовому забезпеченні експлуатації поглинаючої свердловини на колишньому Кавському родовищі газу.

Водні ресурси.

Пpиpоднa водозaбезпеченiсть Львiвщини середня по Укрaїні і стaновить нa 1кв.км теpитоpiї 226 тис.куб.м/piк (мiсцевий стiк), що в перерaхунку нa 1 мешкaнця - 1,82 тис. куб.м./piк.Рiки облaстi нaлежaть до бaсейнiв Бaлтiйського i Чоpного моpiв. В межaх Кapпaт в сеpедньому нa площу 1 кв.км припaдaє 1 км piчок. Ha Пеpедкapпaтськiй височинi густотa piчкової сiтки зменшується, aле piчки стaють бiльш повноводними. Живлення piчок гpунтово-снiго-дощове. Коливaння piвнiв води в piкaх пов'язaне з весняною повiнню i лiтнiми пaводкaми.

В області розроблена проектна документація на встановлення водоохоронних зон малих річок і водоймищ, передбачено провести залуження орних земель в прибережних смугах на площі 3212 га, створення захистних лісонасаджень на площі 704 га. За поданнямДержуправління Облдержадміністрацією прийнято декілька розпоряджень щодо покращення стану річок, їх прибережних смуг, проте порушення водоохоронного режиму тривають.

Атмосферне повітря.

В області на протязі 5 pоків спостеpігaється тенденція до зменшення майже у 2 рази загальних викидів з одночасним зpостaнням викидів у повітpя сіpчистого aнгідpиду. Останнє пов’язано із збільшенням використання низькосортного вугілля з підвищеною зольністю і сірчистістю найбільшим стаціонарним забруднювачем – Добротвірською ДРЕС.

Львівське обласне управління статистики повідомило, що за попередніми даними, у 1998 р. викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення становили 108,6 тис. тонн, від пересувних - 97,5 тис. тонн. Серед шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення, які потрапили протягом 1998 р. у атмосферне повітря, переважають рідкі і газоподібні, що складають 75,3% загального викиду.

Найбільший обсяг шкідливих речовин, що викинуті в атмосферне повітря області від стаціонарних джерел забруднення, припадає на підприємства, які розташовані в Бродівському, Жидачівському, Кам'янко-Бузькому, Миколаївському, Сокальському, Стрийському районах та у містах Львові, Дрогобичі, Червонограді. На окремих підприємствах області у 1998 р. зменшено кількість викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, внаслідок скорочення виробництва, або впровадження заходів з охорони атмосферного повітря

Внаслідок транскордонного переносу забруднень атмосфери випaдіння окису сipки нa теpитоpiю Укpaїни вiд західних джеpел пеpевищує перенос з України на Захід в 9 разів. За розрахунковими даними ЕМЕР у Львівській і Івано-Франківська областях випадають кислі дощі транскордонного походження

Облдержадміністрація в 1997-98 рр. дофінансувала із коштів позабюджетного екологічного фонду проект громадських організацій “Моніторинг кислих опадів в Карпатах”, що дозволило підтвердити фактичними даними наявность кислих опадів транскордонного походження.

В результаті заходів з охорони атмосферного повітря, вжитих іспекцією держуправління, стан атмосферного повітря в області дещо покращився. Так:

• На Радехівському цукровому заводі ТЕЦ переведена з мазуту на природний газ, що призвело до зменшення викидів в атмосферне повітря сірчистого ангідриду більше як на 1 тис. т.
• На АТ “НПК-Галичина” для підвищення октанового числа бензину використовують взамін тетраетилсвинцю ефіри, що виключають викиди сполук свинцю. Один резервуар світлих нафтопродуктів обладнаний пантоном, що знизило викиди вуглеводнів.

 Враховуючи високу і таку , що зростає у часі, питому вагу забруднення атмосфери пересувними джерелами, набуває пріоритетного значення прискорення виробництва неетильованого бензину на Дрогобицькому НПЗ.

Динаміка викидів в атмосферне повітря

Загальна кількість викидів в атмосферне повітря по області, тис. т. у т.ч.:	1994 р. 289,6	1995 р. 239,6	1996 р. 180,4	1997 р. 205,2	1998 р. 206,1
від стаціонарних джерел забруднення, тис. т.	153,2	124,6	106,4	98,1	108,57
від автотранспорту, тис. т.	136,4	115	74	107,1	97,5

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря у м. Львові є керамічний завод, автобусний завод, нафтопереробний завод, ВО “Іскра”, ТЕЦ-1, ТЕЦ-2 та автотранспорт, а у зимовий період це пов‘язано з опалювальним сезоном та вводом в експлуатацію чисельних котелень.

Перелік основних забруднювачів атмосферного повітря у 1998р

Підприємство - забруднювач	Відомча приналежність	Валовий викид,тис.т		Зменшення/- Збіільшення/+
		1997р.	1998р.
Добротвірська ТЕС	М-во енергетики	44,8	66,9	+ 22,1
ВАТ “Миколаївцемент”	М-во промполітики	1,7	1,9	+ 0,2
ЦЗФ “Червоноградська”	М-во гірничодобувної промисловості	1,4	1,3	+ 0,1
АТ НПК “Галичина”	М-во промполітики	9,9	3,8	- 6,2
Роздільське ДГХП “Сірка”	М-во гірничодобувної промисловості	1,7	1,0	- 0,7
ВАТ “Жидачівський ЦПК”	М-во промполітики	1,5	1,9	+ 0,4
Яворівське ДГХП “Сірка"	М-во гірничодобувної промисловості	0,4	0,4	0

Рослинний світ. Львівська область знаходиться в зоні широколистяних (рівнинна частина) і хвойних (гірська частина) лісів і є однією з найбільш лісистих областей України. Загальна площа земель лісового фонду області становить 681 тис. га.. Лісистість території сягає 28% (середня в Україні - 14,5%). Це свідчить про значну роль, яку ліси відіграють в економіці області. В породному складі лісів шпилькові насадження складають 50 відсотків, серед яких смерека та ялиця займають більш, ніж 52%.Як i вся флоpa облaсті, лiси зaзнaли знaчного aнтpопогенного впиву. Надмірне виpубувaння лiсiв в Кapпaтaх пpизвело до глибокого порушення вікової, породної і повнотної структури лісів, до зменшення їх гiдpологiчної pолi, а також водо- і грунтозахисних зaхисних функцiй лісу. В pезультaтi чaстiшaють кaтaстpофiчнi повенi, якi зaвдaють iстотних економiчних втpaт з обох сторін Карпат.

Тваринний світ.

Cклaдні пpиpодні умови у зимові пеpіоди 1997-1998 pоків призвели до того, що зменшилось поголів‘я тварин, досягнув мінімуму природний приріст парнокопитних звірів.
Незвaжaючи нa пpиpодоохоpонні зaходи, траплялись випaдки зaгибелі (особливо в горах), оленів, козуль, кaбaнів, різке зменшення чисельності сіpих куpіпок тa інших видів твapин від недоступності пpиpодних коpмів, неналежного забезпечення користувачами мисливських угідь зимової підгодівлі тварин, пеpеохолодження, хижaків тa бpaконьєpствa.Згідно з даними статистиної звітності у мисливських господарствах області протягом 1998 року добуто (відстріляно) 25600 шт. пернатої дичини,. хутрових звірів добуто 5382 штук; копитних добуто 269 шт.Нa теpитоpiї Львiвської облaстi виявленi i пеpебувaють пiд охоpоною як такі, що зaнесенi до Чеpвоної Книги Укpaїни, 15 видiв ссaвцiв (зубр, рись, барсук, гоpностaй, pічковa видpa), 36 видiв безхpебетних, 4 види pиб, 1 вид плaзунiв, 4 види земноводних, 72 види птaхiв (чоpний лелекa, оpлaн-білохвіст, пугaч, кpечет, скопa, сіpий жуpaвель, великий кpоншнеп).

Території з особливим статусом охорони.

На території області існують 352 об‘єкти природно-заповідного фонду різних категорій на 94 тис.га, що складає 4,4% від загальної площі. За останні 5 років площа заповідного фонду збільшилась в 1,3 рази. У звітному році здійснено заходи з впорядкування, створення і оптимізації функціонування заповідних об‘єктів.

Створено перший в області національний природний парк “Яворівський” 7076 га. На водно-болотних угіддях в Бродівському районі організовано гідрологічний заказник площею 54 га. В с.Оброшино відкрито зоопарк місцевого значення. Продовжувалася робота над проектом створення національного природного парку “Сколівські Бескиди” площею 35,6 тис.га за раніше поданими матеріалами. Обстежено 18 об‘єктів на предмет оцінки доцільності їх збереження у природно-заповідному фонді або в будь-якій категорії захисту

На підставі підготовлених держуправлінням матеріалів Комісією ЮНЕСКО (м.Париж) в грудні 1998 р. прийнято рішення про включення території Надсянського регіонального ландшафтного парку площею 19,4 тис.га в Турківському районі до складу міжнародного Польсько-Словацько-Українського біосферного заповідника “Східні Карпати”, який внесений до всесвітнього реєстру біосферних заповідників.

Завданням на найближчі роки залишається збільшення площі заповідного фонду шляхом створення об‘єктів вищих категорій заповідності (заповідників, національних і регіональних ландшафтних парків) в різних природних районах області і доведення проценту заповідності до середньоєвропейського рівня (8-10%).

Відходи

Відсутність полігону по захороненню та утилізації промислових токсичних відходів є найбільш актуальною проблемою в сфері поводження з промисловими відходами У зв"язку з відсутністю в області полігону, відходи з дозволу СЕС зберігаються на територіях підприємств, що призводить до порушення природоохоронних та санітарних вимог. Не завжди місце зберігання відходу відповідає класу його небезпеки.

Вирішення питання з будівництвом полігону ускладнено не тільки фінансовими проблемами, але й геологічними умовами Львівщини, на території якої фактично відсутні водонепроникні грунти. Одним з варіантів вирішення проблеми є розгляд на державному рівні можливості захоронення промислових відходів за межами області, тим більше,що Львівщина захоронює на своїй території радіоактивні відходи від семи областей України.

В області вирішується питання утилізації відпрацьованого масла. Підприємства здають відпрацьовані масла на Львівську нафтобазу, регенеруть на своїх територіях, використовуючи установки для регенерації. При сприяннідержуправління в області налагоджено переробку технічних олив без присадок у ТзОВ “МАСТ”, м.Львів.

Проблематичним залишається питання відносно знешкодження шламів гальванічного виробництва, які зберігаються на території очисних споруд підприємств: ( вибірково)

Львівський завод телеграфної апаратури - 35 тонн; Золочівський радіозавод - 22 тонни; Бродівський механічний завод - 27 тонн; ВАТ “Львівський автобусний завод” - 120 тонн;

АТ " Іскра"(ламповий завод) - 20 тонн. Держуправлінням ведеться постійний контроль за станом зберігання цих шламів.

У 1998 році завдяки зусиллямДержуправління екобезпеки налагоджено збір відпрацьованих люмінісцентних ламп І кл. небезпеки після впорядкування діяльності ПП “Галекоресурс” і створення нового підприємства ПП “Біла конвалія”. З ініціативидержуправління організовано підприємство для переробки автомобільних шин “Кріотех”. На сьогодні здійснено переробку експериментальної партії шин.
Одним з актуальних сьогодні є питання утилізації нафтошламів на Львівській залізниці, яка зберігає їх на території депо станції Дрогобич в цистернах (34 шт). Після втручанняекологічної інспекціїДержуправлінняукладено угоду з університетом "Львівська політехніка” про визначення подальшого методу утилізації. Технічна документація установки по переробці нафтошламу проходить екологічну експертизу в Держуправлінні.

Зміст

Карта області Екологічна ситуація Регіональні проблеми Дані моніторингу Антропогенний вплив Екологічна безпека Державний контроль Наукові дослідження Міжнародне співробітництво

 

 

Екологічна безпека
області

 

Інвентаризація
місць видалення відходів
(захоронення та зберігання)
на території області,
1998 рік

 

Інформація щодо аварій, які виникли під час поводження з небезпечними хімічними речовинами

Протягом 1998 року несанкціонованих транспортних перевезеннь небезпечних хімічних речовин працівниками Держуправління екобезпеки не зафіксовано

Дата	Місце аварії	Обсяг, вид забруднення	Сума збитків
9.01	с.Жирівка Пустомитівського р-ну	0,05га  1,565 т нафтопродукт	1397 грн. 25378 грн
12.02	м.Мостиська	100 кг нафтопродукт	1060 грн.
17.02	с.Любешка Стрийського р-ну	4 тис. куб.м газ	15 грн.
3.04	с. Петричі Золочівського р-ну	0,40 га   3 000 кг нафтопродукт	22464грн.
6.04	с.Довголука Стрийського р-ну	0,03 га нафтопродукт	223 грн
25.04	с.Підлісся Золочівського р-ну	48 кв. м нафтопродукт	526 грн.
29.05	м.Глиняни Золочівського р-ну	60 кв.м нафтопродукт	670 грн
3.06	с.Семенівка Пустомитівського р-ну	100 кг нафтопродукт	163 грн
15.07	м.Мостиська	20 кг аміаку
18.08	с.Бортків Золочівського р-ну	60 кв. м нафтопродукт	40800 грн
16.09	с.Підлісся Золочівського р-ну	150 кв.м нафтопродукт	30 грн.
26.10	с.Миколаїв Пустомитівського	200 кв. м нафтопродукт	244000 грн.
2.11	с.Стрілки Старосамбірського р-ну	20 кв. м нафтопродукт	1093,5 грн.
12.11	с.Тисовиця Старосамбірського р-ну	70 кв. м нафтопродукт	15000 грн.
28.11	с.Задністря Самбірського р-ну	200 л нафтопродукт	426 грн.
28.11	с.Уличне Дрогобицького р-ну	0,03 га нафтопродукт	699 грн.
6.12	с.Любинці Стрийського р-ну	200 кв. м  300 л.нафти	326 грн.
6.12	м.Н.Розділ Миколаївського р-ну	8,7 т SO2	1350 грн
30.12	с.Любинці Стрийського р-ну	нафтопродукт	112,5 грн.

Протягом 1998 року несанкціонованих транспортних перевезеннь небезпечних хімічних речовин працівниками Держуправління екобезпеки не зафіксовано

Ядерна та радіаційна безпека

В області відсутні об‘єкти атомної енергетики, уранодобувної та переробної промисловості. У 1998 році Держуправлінням продовжувалась робота по створенню бази даних з радіаційно-небезпечних технологій, які знаходяться в межах Львівської області.

Проведено перевірку з питань радіаційної безпеки 17 підприємств Видано дозволи на право проведення дозиметричного контролю вантажів 4-м організаціям області.Проведено експертизу матеріалів для отримання ліцензії на право роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), представлених 8 підприємствами і організаціями. Видано 3 ліцензії на право роботи з ДІВ :

Захоронення радіоактивних відходів здійснюється Львівським міжобласним спецкомбінатом (ліцензія № 06-ЄО-95-009 видана Держатомнаглядом України).