Справи

Перелік справ

Костел Св.Антонія Миколаївський калійний термінал Сміттєспалювальний завод

Костел Св.Антонія

У червні 1996р. мешканці одного з районів м.Львова несподівано дізналися, що у сквері, який був місцем відпочинку жителів кварталу і дитячим майданчиком, планується забудова: ухвалою сесії міської Ради дану земельну ділянку надано фірмі "Астра" для будівництва трьох житлових будинків. Сквер створював свого роду "мікроклімат": захищав квартал від пилу і вихлопних газів, зменшував шум напруженої магістралі, що проходить по прилеглих вулицях. Більше того: сквер, як і оточуючі його будинки та культові споруди, має історичну і культурну цінність - він є частиною колишнього постфранцісканського комплексу з костелом Св.Антонія на Личаківському передмісті і є пам`яткою архітектури і містобудування, як залишок планування і забудови старовинного Львова (сквер — колишній монастирський сад ХVII - XVIII ст. — зафіксований навіть на найдавнішому топографічному плані Львова, виконаному Жаном Десфілем у 1866 р).

Обурені діями міської Ради (яка, фактично, позбавляла їх зеленої території) та нахабною поведінкою представників "Астри" (які прямо дали зрозуміти, що їм ніхто не указ), громадяни зверталися у різні інстанції, але їх прохання розібратися в ситуації залишалися поза увагою чиновників. Зрештою, в липні 1996р., вони звернулися за захистом своїх прав на безпечне для життя та здоров`я навколишнє середовище, належні умови проживання та відпочинку до нас, в "Екоправо-Львів". Заяву підписали більше 250 громадян (мешканців кварталу та релігійної громади костелу).

Кожна справа починається збором інформації - ми надіслали чисельні запити, отримали додаткові докази по справі. Виявилося, що заплановане будівництво порушувало норми Закону України «Про основи містобудування«, окремі положення державних будівельних норм. Так, зокрема, за Законом України «Про основи містобудування« при здійсненні містобудівної діяльності має бути забезпечена участь громадян в обговоренні проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів. Громадяни ж дізналися про Ухвалу міської Ради більше як через півроку після її прийняття, а відтак їх участь в обговоренні проекту будівництва не була забезпечена. Крім того, проект відведення земельної ділянки не був погоджений із санепідемстанцією та міською екологічною інспекцією. І нарешті, прийнята Ухвала міської Ради порушувала принципи, викладені у законі України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування«, зокрема, щодо здійснення місцевого та регіонального самоврядування на засадах захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, гласності і врахування громадської думки.

В серпні 1996 р. ми подали до районного суду скаргу про визнання незаконною Ухвали сесії міської Ради народних депутатів і просили визнати недійсним Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий "Астрі" на підставі вказаної Ухвали. Після трьох виснажливих судових засідань, на які з`являлись майже всі 250 громадян (і серед них чимало людей дуже похилого віку) наприкінці 1996 року суд залишив скаргу без розгляду на формальних підставах. І ще протягом року справа переходила з одного суду в інший: на суддів і активних громадян чинився тиск і погрози; у засобах масової інформації подавалось неадекватне та неправдиве висвітлення справи.

Врешті, через 1,5 роки боротьби, Франківський районний суд м.Львова визнав Ухвалу сесії міської Ради незаконною, а Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою - недійсним. Львівській обласний суд після розгляду справи за касаційною скаргою ТзОВ "Астра" залишив рішення Франківського районного суду без змін.

Інтереси громади в суді представляла адвокат Фонду - Ірина Тустановська.