Корисні властивості чебрецю

Чудодійні корисні властивості запашного чебрецю (богородська трава, чебрець повзучий) були спрадавна широко відомі по всьому світу.

Чебрець – рослина невибаглива, його можна знайти в сухих відкритих місцях: степи, поляни соснових лісів, на лугах Кавказу, в далекосхідній частині країни також можна знайти ізольовані дерновники чебрецю. Збір рослин зазвичай відбувається на початку цвітіння. Для лікарських цілей використовують верхні гілочки чебрецю з квітками. Після ретельного миття і подальшого просушування трави на відкритому повітрі в тіні, сировину перемелюють і пропускають через сито. Щоб надовго зберегти корисні властивості чебрецю, отриману суміш з квіток і листя до застосування рекомендується зберігати в сухому місці.

Корисні властивості чебрецю
Окрім ефірних олій в хімічному складі трави чебрецю були виявлені такі корисні речовини, як урсолова, тимунова, олеонолова, хлорогенова, хінна і інші кислоти, камедь, флавоноїди, жири, дубильні речовини, різні смоли і гіркота. Завдяки своєму унікальному складу чебрець має протигіпертонічний, бактерицидний, ранозагоювальний, болезаспокійливий, потогінний, сечогінний і яскраво виражений заспокійливий ефект, а також є прекрасним антисептиком. Корисні властивості трави чебрецю знайшли своє застосування і в традиційній фармакології, і в народній медицині. Рецепти нетрадиційної медицини, основним компонентом яких є чебрець, спрямовані на лікування різних захворювань:

Застосування чебрецю

Чебрець при застуді
При перших проявах симптоматики простудних захворювань використовують консервований сік чебрецю, приготований таким чином: суміш квіток і листя чебрецю заливають холодною кип’яченою водою в співвідношенні 5:1. Залишають настоятися на 1 годину, потім пропустити через соковижималку. Потім в отриману рідину слід додати горілки 3:1, для дітей сік чебрецю консервується в комбінації з медом 2:1. Термін придатності соку, при якому гарантовано зберігаються усі корисні властивості чебрецю, складає один рік, зберігати його слід в прохолодному підвальному приміщенні або в холодильнику. Для лікування його приймають по 3 рази в день по 100 мл розчину, що складається з води і 1 ст. ложки соку.

Чебрець при хворобах ШКТ
Дисбактеріоз, порушення обміну речовин, хворобливі менструації, хронічний коліт, знижена кислотність. Тривалість лікування від цих хвороб за допомогою консервованого соку чебрецю складе близько 2 місяців. Сік з трави чебрецю по описаному вище рецепту, застосовується за іншою схемою: в перші десять днів лікування за годину до їди приймають розчин з 30 мл води і 1 ч. ложку соку; наступні десять днів слід додавати 2 ч. ложки в 30 мл води. Починаючи з 21-го дня лікування, кількість соку чебрецю збільшують до 1 ст. ложки. Під час лікування соком вимагається дотримуватися дієти, при якій з раціону виключають алкоголь та газовані напої, прянощі і приправи, сильно солені і гострі блюда.

Чебрець від запалення придатків
Серед корисних властивостей чебрецю є і болезаспокійливий ефект. Окрім прийняття лікарського соку за другим типом рекомендується робити компреси зі свіжих втеч чебрецю. Для компресу треба подрібнити траву і наповнити сумішшю полотняний мішечок. Прикладання компресу до низу живота тамуватиме біль і зменшить хворобливі відчуття під час спазмів.

Хвороби суглобів
Судинний ревматизм, пост-травматичні болі, артроз, поліартрит, артрит. Лікувальні ванни з настоєм з трави чебрецю мають болезаспокійливий ефект. Для приготування настою знадобиться 300 г сухої суміші трави і 7 л окропу, настоювати 1 годину, потім влити у ванну при 40 градусах. Курс лікування складає прийняття 25 ванн, щодня або через день по 20 хвилин. Через тиждень периву можна повторити лікувальний курс.

Протипоказання чебрецю
Незважаючи на масу корисних властивостей, чебрець має і ряд протипоказань. Застосування чебрецю категорично протипоказане вагітним жінкам. А також не варто використати лікарські настої відвари з чебрецю без попередньої консультації у того, що лікує лікар, якщо раніше були виявлені захворювання печінки, бруньок, виразкові хвороби дванадцятипалої кишки або шлунку. При порушеннях в роботі щитовидної залози трава чебрецю також протипоказана, у зв’язку з тим, що однією з діючих речовин рослини є тимол, який може стати причиною гіперфункції щитовидки.

Серед усіх лікарських рослин вітчизняної і зарубіжної нетрадиційної медицини, трава чебрецю є напевно найбільш універсальною і широко поширеною по усій земній кулі. Завдяки своїм корисним властивостям чебрець знаходить своє застосування не лише у фармакології і як сировину для лікарського зілля, але і в кулінарії в якості запашної приправи, в парфумерії і харчовій промисловості.
Позитивна дія богородської трави на людський організм була відкрита у давнину і завдяки своїй вражаючій ефективності у боротьбі з численними захворюваннями не втрачає медичної актуальності до цього дня.

Київ, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Рівне, Луцьк, Чернівці, Вінниця, Хмельницький, Ужгород, Черкаси, Калуш, Дрогобич, Житомир, Стрий, Виноградів, Полтава, Біла Церква, Коломия, Кам’янець-Подільський, Самбір, Одеса, Запоріжжя, Червоноград, Харків, Дніпро, Чернігів, Новояворівськ, Жовква, Золочів – відвідувачі саме з цих міст найчастіше знаходять відповіді у нас на сайті.

Теги: чебрець, зілля чебрець